ответ:
объяснение:
чисельність постійного
населення україни на 1 січня 2014
року, за оцінкою, становила
45245,9 тис. осіб. з них 31081,0
тис. осіб (68,7%) – жителі міських
поселень і 14164,9 тис. осіб
(31,3%) – жителі сільської місцевості.
у структурі населення україни 53,8% (24327,6 тис. осіб)
жінки і 46,2% (20918,3 тис. осіб) – чоловіки. на кінець 2013 року на 1000
чоловіків припадало 1163 жінки, тоді як на початок року – 1164 (на
початок 2010 року – 1169). у міських поселеннях із 2010 року
співвідношення жінок і чоловіків майже не змінюється і коливається в
межах 1182–1184, а в сільській місцевості зменшується (так, на початок
2010 року в сільській місцевості на 1000 чоловіків припадало 1138 жінок, а
на початок 2014 року – 1122).
на формування статевої структури населення країни в першу чергу
має вплив рівень народжуваності та смертності.
щороку народжується хлопчиків більше, ніж дівчаток. так, у 2013
році від загальної кількості народжених хлопчиків народилось 51,6%, а
дівчаток – 48,4%, або ж на 100 дівчаток припадало 106 хлопчиків.
однак уже смертність дітей віком до 1 року має статеві відмінності:
у 2013 році на 1000 живонароджених відповідної статі померло 8,8
хлопчиків та 7,0 дівчаток. із віком різниця в рівнях смертності зростає.
так, починаючи з віку 20–24 роки смертність чоловіків перевищує
показник для жінок майже втричі.
індикатором суттєвої статевої диспропорції у рівнях смертності
населення є гендерна різниця
показників середньої очікуваної
тривалості життя при народженні: у
2013 році середня очікувана
тривалість життя при народженні для
чоловіків становила 66,34 року, для
жінок – 76,22 року. тобто різниця
середньої очікуваної тривалості життя при народженні між чоловіками та
жінками становила 9,88 року, тоді як, наприклад, у швеції та нідерландах
– 4 роки, у німеччині – 5 років.
довідково: постійне населення – це
населення, яке постійно проживає на момент
перепису на певній території, ураховуючи
тимчасово відсутніх, якщо їхня відсутність у
місці постійного проживання не
перевищувала 12 місяців.
довідково: середня очікувана тривалість
життя населення при досягненні точного
віку – середнє число років, яке проживуть ті,
хто дожив до певного віку (початку вікового
інтервалу), за умови збереження в кожному
наступному віці сучасного рівня смертності.
загальна характеристика статево-вікового складу населення україни
на 1 січня 2014 року 3
чисельна "перевага" жінок над чоловіками у складі населення
спостерігається із 35 років та з віком збільшується: в міському населенні
починається з 28 років, у сільському – з 49 років.
статево-віковий склад населення країни – результат дії багатьох
факторів, як демографічних (народжуваності, смертності, міграційних
процесів), так і тих, що на них впливають – історичних та соціальноекономічних. їх вплив відображає статево-вікова піраміда.
статево-вікова піраміда населення україни
на початок 2014 року
загальна характеристика статево-вікового складу населення україни
4 державна служба статистики україни
в останні 12 років, незважаючи
на щорічне зменшення чисельності
населення (як загальне, так і природне
зменшення чисельності населення),
депопуляція призупинилась.
перша найбільша порожнина на
верхній частині статево-вікової
піраміди припадає на роки голодомору
(1931–1934 роки) з піком у 1933 році, після чого у 1935 році знову
спостерігається зростання народжуваності і, відповідно, збільшення
чисельності населення.
наступна порожнина склалась у роки другої світової війни і тривала
з 1942 року до 1945 року. і як відлуння демографічної кризи цієї війни –
зменшення контингентів населення, народжених у 1965–1969 роках, коли у
дітородний вік вступали особи, народжені у воєнні та перші післявоєнні
ро80-х роках відбулося зростання народжуатку ххі століття – зменшення. починаючи з 2002 року, поступово
зростає кількість народжень, що утворює на нижній частині статевовікової піраміди широку основу.
горизонтальні лінії статево-вікової піраміди відображають виключно
числа народжених, "скориговані" впливом смертності й міграції. та70 років утворилась за рахунок
ненароджених дітей другої світової війни (а не за рахунок
смертності). на піраміді відбиваються всі демографічні кризи, які
спостерігатягом принаймні останніх 80 років.
Відповідь:
1.а) багатоукладність господарства;
б) низький рівень економічних показників (національного доходу);
в) аграрний характер економіки більшості країн;
г) різке розмежування в сільському господарстві товарно-експортного виробництва, натурального і дрібнотоварного господарства, яке обслуговує місцеві потреби;
г) поширення монокультури в сільському господарстві;
д) переважання у промисловому виробництві гірничодобувної промисловості;
е) збереження колоніального характеру в зовнішній торгівлі.
2.Рослинництво. Воно відіграє провідну роль. У ньому розрізняють два напрями: споживчий (натуральне) і експортний (товарне).Споживчий напрям переважає в Тропічній Африці, де в більшості країн зберігаються общинне (родоплемінне) землеволодіння, дрібне натуральне і напівнатуральне господарство, яке ведеться найвідсталішим вирубно-вогневе мотикове землеробство). Поряд з цим значну частину земель займають великі плантації, що поставляють продукцію на експорт. Там широко використовують найману працю.
Низький рівень розвитку сільського господарства, його екстенсивний характер пояснюються значною мірою складністю і відсталістю аграрних відносин. Африка посідає останнє місце в світі за використанням добрив.
3.Тваринництво. Тваринництво в Африці має екстенсивний характер: переважає відгінно-пасовищне, напівкочове і кочове скотарство.
Племена, які займаються скотарством, прагнуть збільшити поголів'я худоби, але це робиться в основному заради престижності, а не для збільшення продукції. Худоба непородна, до того ж частина її заражена хворобами. У Північній Африці молочна худоба нерідко використовується і як тяглова сила. У багатьох районах Африки розведенню свійської худоби перешкоджає муха цеце - переносник збудника хвороби нагана. Через те там розводять зебувидну велику рогату худобу, яка не піддається цьому захворюванню.
У Північній Африці (Марокко, Судан) переважає вівчарство, в пустинних районах розводять верблюдів. У всіх країнах скрізь (у містах і сільській місцевості) використовують ослів (1/4 поголів'я світу). Ця невибаглива тварина вірно служить людині: на ній їздять верхи, запрягають для перевезення вантажів, примушують качати воду тощо.
В останні роки майже в усіх країнах відкрито ветеринарні пункти, де худобі роблять щеплення, в тому числі і від захворювання сонною хворобою.
4.Промисло́вість — технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.
5. -
6. Африка є третім за площею регіоном світу й займає 20,4 % поверхні суходолу. Його площа становить 30,3 млн км². Населення регіону неухильно зростає. За його кількістю Африка поступається лише Азії. Там проживає 1,25 млрд осіб, тобто понад 16,6 % населення світу. Разом з тим у регіоні виробляється лише 2,9% ВВП світу. Усі суверенні країни Африки є членами ООН.
7. -
8. Транспорт Південно-Африканської Республіки представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 1 219 090 км² (25-те місце у світі)[1]. Форма території країни — видовжена з північного сходу на південний захід, анклав — держава Лесото; максимальна дистанція з півночі на південь — км, зі сходу на захід — км[2][3]. Географічне положення Південно-Африканської Республіки дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи навколо Африки між Америкою з Європою та Азією з Австралією[4].
Я ТОЧНО НЕ ЗНАЮ ЧИ ТАК...НАДІЮСЯ ЩО З ЧИМОСЬ ДО Пояснення:
3, 4,6,7 .