Географічній оболонці притаманні:
цілісність, зумовлена безперервним кругообігом речовини та енергії між її складовими;
нерівномірність розвитку в й часі, зокрема ритміка процесів і явищ, зумовлена головним чином астрономічними і геофізичними факторами;
безперервність розвитку.
Сучасний стан географічної оболонки є результатом її тривалого розвитку, тому її можливо успішно досліджувати лише тоді, коли розглядати природу в її постійному розвитку як ціле, так і за окремими елементами. У такий б можливо зрозуміти закономірності у зв'язках між окремими об'єктами і явищами, передбачати та прогнозувати шляхи подальшого розвитку, уникати негативних наслідків діяльності людини з використання природних ресурсів, раціонально використовувати природні багатства[1].
Основними рисами структури географічної оболонки є ярусність її будови і складна регіональна диференціація, що проявляється у формуванні різних природно-територіальних комплексів. Географічна оболонка є предметом вивчення фізичної географії.
очень просто: ) пусть K середина CD..тогда ЕК - средяя линия трапеции и равна она полусумме оснований.. т. е. 1\2 * (AD + BC) = 2/3 * AD..рассмотрим треугольник EKD.. в нем стороны равны DE, 2\3DA, 1\2 DC (так как К - середина CD)
как известно в треугольнике любая сторона меньше суммы двух других, т. е. DE<2\3 DA + 1\2 CD:) что и требовалось доказать