Объяснение:
обозначим вк медиану к ас. она же будет и высотой в треугольнике авс, поскольку он равнобедренный. медианы делятся в точке пересечения в отношении 2/1, считая от вершины.по условию во=24, тогда ок=12. по теореме пифагора ак=корень из(аоквадрат-окквадрат)=корень из(162-144)=3корня из 2.тогда основание ас=2*ак=6 корней из 2. обозначим mn отрезок l. треугольники мвn и авс подобны поскольку мn параллельна ас. тогда мn/во=ас/вк. мn/24=(6 корней из 2)/36, отсода искомая длина l=мn=4 корня из 2.
или
sinx=sqrt(1-cos^2x)
sinx=sqrt(1-1/25)=2sqrt(6)/5
а дальше по основной формуле для нахождения тангенса
или
а
i\
i \
i \
└ㅡ \ㅡ ㅡ ㅡ ㅡ e
c в
дано : ∠abe = 150º, ac + ab = 12cм
найти : ав
решение : т.к. ∠abe = 150º , то ∠abс = 30º ⇒ ас = 0.5 * ав
ac + ab = 12cм
0.5 * ав + ав = 12
1.5 ав = 12
ав = 12 / 1.5
ab = 8
ответ : ав = 8 см
Вища водна рослинність Дніпровсько-Бузького лиману представлена 26 видами. З підвищенням мінералізації води від дельти Дніпра до Кінбурнської коси кількість видів скорочується (від 25 видів в східній частині лиману до 7 видів — в західній). Значні площі незарослих мілин зосереджені в західній частині лиману, де великий вплив морської води. А основні масиви зарослих — в східній частині вздовж переднього краю дніпровської дельти і біля лівого берега.
Майже половина видів, що ростуть в лимані — це болотяна рослинність, переважно очерет і рогіз вузьколистий. Повітряно-водні рослини — очерет, очерет озерний і частково рогіз вузьколистий — займають п'яту частину чагарників; занурена рослинність — близько 30 %. Переважає рдест гребінчастий, рдест кучерявий, уруть колосиста, роголисник занурений, валіснерія спіральна, різуха морська. Серед рослинності з плаваючим листям найбільші площі займає латаття біле, глечики жовті й плавун щитолистий. Формації водяного горіха на кінець XX століття були відмічені на дуже невеликих ділянках, хоча в недавньому минулому вони були поширені на великих площах в затоках і протоках дельти Дніпра.У Дніпрі водяться майже всі з відомих в Україні понад 70 видів риб. Нижня частина річки багатша на рибу — там водиться 60—65 видів, тоді як біля Києва — лише 40. Найпоширеніші — коропові, прохідні й напівпрохідні риби (оселедці, осетрові, тараня та інші), які раніше заходили високо по течії, але після спорудження водосховищ затримуються на греблі, а то й взагалі не виходять із нижньої течії.
У верхньому Дніпрі зовсім зникло чимало типових річкових риб, в тому числі прохідні риби — білуга, чорноморсько-азовський осетр та оселедець, лосось, річковий вугор, а також зменшилась чисельність стерляді, підуста, головня, в'язя, жереха, линка[20]. Їхнє місце займають озерні форми: лящ (близько 40 % вилову), щука, сом, короп, плітка, окунь.
У цілому за час існування водосховищ видовий склад риби в Каховському водосховищі зменшився від 67 до 56, в решті — від 58 до 45-50[20]. З наявних 56 видів риб дніпровських водоймищ — станом на 2006 рік — 13 долучають до сміттєвої (непромислової) риби, що через малі розміри не мала промислового значення. Корисними були лише 23 види[20].
У середині 50-х років річка давала близько 80 % усієї виловленої в річках УРСР риби: 7 800 — 11 000 тонн на рік[10]. У середині 90-х — 18 500 тонн, що в грошовому еквіваленті перевищувало 33 мільйони гривень, а в 2000 році — 7 000 — 8 000 тонн на рік[20].
Також у Дніпрі водиться 2 види раків: довгопалий та товстопалий.
Пояснення: