•Більшість проблем антропогенного походження загрожують степам через необізнаність населення. Історично у нашому менталітеті степ сприймається як щось таке, що необхідно освоювати або «покращувати». При слові «степ» більшість людей малюють у своїй уяві картину порожнечі, яку треба чимось заповнити. При цьому, степ в дійсності є найбагатшою на різноманіття флори екосистемою: на квадратному метрі степу можна зустріти до 120 видів рослин. Такого різноманіття не знайти ні у лісі, ні на болоті або в іншому природному комплексі на території України. Враховуючи, що більшість степових територій початково були розміщені на рівнинах, вони утворили товстий чорнозему і тому першими з усіх були розорані під вирощування сільськогосподарських культур. Найбільш масове розорювання всіх придатних для роботи сільськогосподарської техніки територій відбулось у 1950-х роках.
•Решта степів, непридатна для оранки (схили, балки, кам’янисті та крейдові відслонення), все одно була віднесена до сільськогосподарських земель і отримала статус «малопродуктивні, деградовані землі». Не маючи можливості висаджувати на таких ділянках, наприклад, жито, їх передали під лісорозведення, переслідуючи мету «не дати землі гуляти», що в радянський час могло бути розцінено як злочинна безгосподарність місцевих посадовців. На таких територіях почали створювати штучні лісонасадження. Офіційним поясненням, для чого це робити, було названо боротьбу з ерозією. Звісно, в минулому будь-який ландшафт є свого роду наслідком ерозії. Це стосується і балок та схилів, утворених багато тисячоліть тому силами водної ерозії. У наш час основним видом ерозії є вітрова – здування родючого шару ґрунту з переораних полів вітром в посушливі дні. Натомість лісові господарства створюють у степових регіонах лісонасадження на схилах та балках, що є нижче площини здування, а це аж ніяк не перешкоджає вітровій ерозії на ріллі. Таким чином за бюджетні гроші знищується дика природа схилів, і все це пояснюється потребою зупинити здування чорнозему на рівнині, згори.❤
пусть х - сторона одного из пяти квадратов, на которые разбит двор. Тогда:
12х = 5400 (по формуле периметра)
х = 5400÷12 = 450 см
Отсюда площадь двора равна:
S = 5х² = (450)² × 5 = 1012500 см² = 101,25 м²
ответ: 101,25 м²
Объяснение:
Так как периметр - это сумма всех сторон фигуры, то мы имеем право разбить все стороны двора на равные отрезки (на стороны одного из пяти квадратов) и посчитать их количество. Здесь их получается 12, а чтобы не складывать 12 раз одно и то же число друг с другом, мы записываем это как умножение длины отрезков (х) на их количество (12).
5х² - это сумма площадей всех 5 квадратов, из которых состоит двор, то есть площадь целого двора. Так как площадь квадрата (S) равна квадрату его стороны (х²), то нам остаётся умножить эту площадь на количество равных квадратов (5) и получить площадь всего двора. Надеюсь всё понятно объяснил :)
cos(∠O₁O₂H)=O₂H/O₁O₂=(21-15)/(21+15)=1/6.
Т.к. AO₁||CO₂ (они перпендикулярны AC), то ∠AO₁F=∠CO₂E=∠O₁O₂H.
Поэтому FO₁=AO₁cos(∠AO₁F)=15*1/6=5/2,
O₂E=CO₂cos(∠CO₂E)=21*1/6=7/2.
Отсюда искомое расстояние EF=FO₁+O₁O₂-O₂E=5/2+(15+21)-7/2=35.