Нехай задано рівнобічну трапецію ABCD, основи паралельні AD||BC, сторони AB=CD рівні між собою, BH⊥AD, де BH=12 см – висота трапеції, опущена на сторону AD,
AH=5 см, HD=11 см, звідси AD=AH+HD=5+11=16 см.
Розглянемо прямокутний трикутник ABH (∠AHB=90) та знайдемо за формулою Піфагора гіпотенузу AB:
AB^2=AH^2+BH^2, звідси
Оскільки трапеція ABCD – рівнобічна, то відповіні сторони рівні CD=AB=13 см.
Опустимо ще одну висоту CK на сторону AD, тоді кут прямий CK⊥AD (∠CKD=90).
Розглянемо прямокутні трикутники ABH і KCD.
У них ∠BAH=∠CKD – як кути при основі AD у рівнобічній трапеції ABCD (за властивістю), і CD=AB=13 см.
Тому, за ознакою рівності прямокутних трикутників, трикутники ABH і KCD рівні (за гіпотенузою і гострим кутом), звідси слідує AH=KD=5 см.
Тоді у рівнобічній трапеції:
HK=HD-KD=11-5=6 см, тому BC=HK=6 см.
Знайдемо периметр рівнобічної трапеції ABCD:
P=AB+BC+CD+AD=13+6+13+6=48 см.
Відповідь: 48 см – В.
Приклад 32.12 Дві менші сторони прямокутної трапеції дорівнюють a, а один з її кутів – 450.
Визначити площу трапеції.
Обчислення: Наведемо рисунок прямокутної трапеції
У трапецію ABCD відомо: AD||BC, AB⊥AD, AB=BC=a – менші сторони трапеції, ∠ADC=45 (як єдиний гострий кут прямокутної трапеції).
Оскільки бічна сторона перпендикулярна до основи AB⊥AD, то AB=a – висота прямокутної трапеції.
Опустимо ще одну висоту CK на сторону AD, тобто CK⊥AD (∠CKD=90).
Очевидно, що вона також рівна заданій стороні CK=AB=a.
У прямокутному трикутнику KCD (∠CKD=90, ∠CDK=45), тому ∠DCK=45 (за сумою кутів трикутника), і робимо висновок,що трикутник ΔKCD – рівнобедрений.
Тобто, CK=DK=a (тут AK=BC=a як протилежні сторони квадрата ABCK).
Звідси AD=AK+KD=a+a=2a.
Знайдемо площу прямокутної трапеції:
Цю площу можна було знайти в легший б, розписавши як суму площ квадрата S[ABCK]=a^2 і прямокутного трикутника S[kcd]=a^2/2
Відповідь: 3/2•a^2 – Д.
Приклад 32.15 Точка O, яка є перетином діагоналей трапеції ABCD (AD||BC), ділить діагональ AC на відрізки AO=8 см і AC=4 см.
Знайти основу BC, якщо AD=14 см.
Обчислення: Нехай маємо трапецію ABCD, AD||BC, AD=14 см, AC=4 см, AO=8 см, де AC і BD – діагоналі трапеції ABCD, які перетинаються в точці O.
Розглянемо трикутники AOD і COB.
В них ∠AOD=∠COB як вертикальні.
∠OAD=∠OCB і ∠ADO=∠CBO як внутрішні різносторонні кути при перетині січною AC паралельних прямих AD і BC.
Звідси слідує, що ΔAOD~ΔCOB (тобто трикутники подібні за трьома кутами).
З цього слідує, що їх відповідні сторони пропорційні, тобто
звідси
Отже, BC=7 см – основа трапеції.
Відповідь: 7 см – В.
Приклад 32.16 Менша основа трапеції дорівнює 20 см. Точка перетину діагоналей віддалена від основ на 5 і 6 см.
Знайдіть площу трапеції.
Обчислення: До умови задано рисунок, який має вигляд
Для трапеції записуємо все що на момент прочитання умови відомо:
AD||BC, BC=20 см, MO=5 см, ON=8 см, де AC і BD – діагоналі трапеції ABCD, які перетинаються в точці O, MO та ON – відстані від точки O до основ трапеції BC і AD, відповідно (тобто MO⊥BC, ON⊥AD).
Розглянемо трикутники AOD і COB. В них ∠AOD=∠COB як вертикальні.
∠OAD=∠OCB і ∠ADO=∠ CBO як внутрішні різносторонні кути при перетині січною AC паралельних прямих AD і BC.
Звідси робимо висновок, що ΔAOD~ΔCOB (тобто трикутники подібні за трьома кутами).
З цього слідує, що їх відповідні сторони (а значить і висоти MO та ON цих трикутників) пропорційні, тобто
звідси
Оскільки MO⊥BC, ON⊥AD, то MN⊥AD (або MN⊥BC), звідси слідує, що MN – висота трапеції (тобто точки M, O і N лежать на одній прямій).
Отже, MN=MO+ON=5+6=11 см.
Знайдемо площу трапеції:
Відповідь: 242 см2 – Г.
Задание 1
Подлежащее, сказуемое
1) Плохой товарищ не подмога. [− не =].
2) Сердце не камень. [− не =].
3) Назначение искусства людям полюбить жизнь. [Сущ. им. п. — инфинитив].
4) И неподкупный голос мой был эхо русского народа. [− =]. Тире не ставится, т.к. связка не нулевая.
5) Точность и краткость — вот первые достоинства прозы. [Сущ. им. п. и сущ. им. п. — вот сущ. им. п].
6) Друга любить — себя не щадить. [Инфинитив — инфинитив].
7) Земля как будто глобус. [− как будто =]. Тире не ставится, т.к. в состав сказуемого входит союз.
8) Счастье умов благородных — видеть довольство вокруг. [Сущ. им. п. — инфинитив].
9) Дома города точно груды грязного снега. [− точно =]. Тире не ставится, т.к. в состав сказуемого входит союз.
10) Земля под ними чёрная, голая. [− прил., прил.].
11) Деревья садов как бугры. [− как =]. Тире не ставится, т.к. в состав сказуемого входит союз.
12) Он скептик и материалист. [Личн. местоимение = и =].
13) Глаза словно два лучика. [− словно =]. Тире не ставится, т.к. в состав сказуемого входит союз.
Задание 2
1) Поэзия Есенина — это разбрасывание обеими пригоршнями сокровищ его души. (А. Толстой) [Сущ. им. п. — это сущ. им. п.].
2) Следовать за мыслями великого человека — вот наука самая занимательная. (А. Пушкин) [Инфинитив — вот сущ. им. п.].
3) Простота — это необходимое условие прекрасного. (Л. Толстой) [Сущ. им. п. — это сущ. им. п.].
Задание 3
1) В истории русской литературы А.С. Пушкин — крупный представитель реализма, создатель современного литературного языка. [Сущ. им. п. — сущ. им. п., сущ. им. п.].
2) Поэма «Руслан и Людмила» — отражение нового этапа творческого пути Пушкина. [Сущ. им. п. — сущ. им. п.].
3) Написать биографию Грибоедова — дело его друзей. [Инфинитив — сущ. им. п.].
4) Дружище, книга — цветущий сад. [Сущ. им. п. — сущ. им. п.].
