Одним з перших комп’ютерів, який по праву можна вважати програмованим, був створений німецьким інженером Конрадом Цузе (1910-1995). Ще у школі, він створив машину для розміну грошей. Починаючи з 1934, будучи студентом технічного ВНЗ, він приступив до створення універсальної обчислювальної машини, яка була б програмованою, і могла вирішувати задачі будь-якого рівня складності.Почавши спочатку з десяткової системи, Цузе віддав перевагу все ж таки двійковій системі. І тут він проявив неабиякі здібності. Знаючи про роботи Буля не більше, ніж про машину Беббіджа, він, проте, використовував у задуманому ним комп’ютері принципи булевої алгебри. В кінці 30-х – початку 40-х років ним було побудовано у домашніх умовах декілька рахункових машин і комп’ютерів для здійснення складних інженерних розрахунків (Z1, Z2 – перша буква від прізвища Zuse). У роботі йому допомагали лише кілька друзів, знайомі виділили Цузе невелику суму грошей на його дослідження. Слід зазначити, що тоді як за розробниками американських автоматичних обчислювальних систем стояли цілі університети, Міністерство оборони США і такі могутні компанії, як IBM, Цузе діяв самостійно, на свій страх і ризик.Машина Цузе складалася з кількох блоків: керуючий пристрій, обчислювальний блок на основі електромеханічних реле, пристрій введення-виведення і, нарешті, пам'ять! Останнє варто відзначити особливо: саме Цузе створив перший зразок механічної «оперативної пам'яті» (на основі рухливих металевих стрижнів) і отримав на нього патент в 1936 р. Таким чином, його пристрій був здатний зберігати у своїй пам'яті проміжні результати розрахунків, а значить, і виконувані ним операції могли бути набагато сложніші.Машини Цузе управлялися за до програми на перфорованій стрічці, яка виготовлялась з бракованої кіноплівки (через дефіцит паперу у роки війни). Як основні елементи машин використовувалися електромеханічні реле.
В простых случаях, когда нетрудно предсказать, какие процедуры понадобятся в главном алгоритме, можно начать решение задачи с написания вс алгоритмов нижнего уровня. Т.е. с процедур, которые содержат только команды из СКИ, без вызовов других процедур. От нижнего уровня можно перейти к процедурам для описания более сложных действий, а в самом конце составить главный алгоритм. Такой метод построения алгоритмов называют программированием снизу вверх: от нижнего уровня — к верхнему, от простых предписаний — к более сложным, от частного — к общему. Суть этого метода: используя уже написанные алгоритмы, как вс свести задачу к уже решенным.
#include<iostream>
using namespace std;
int main()
{
int a;
int n;
int k;
cout << "Введите число: ";
cin >> a;
n = a % 10;
k = n;
a = a / 10;
while(a!= 0 && k==n)
{
k = a % 10;
a = a / 10;
}
if (k==n)
cout << "верно" << endl;
else
cout << "неверно" << endl;
}