Мета:
навчальна: повторити правила поведінки в кабінеті інформатики актуалізувати вивчені раніше поняття: інформація, повідомлення, дані, інформаційний процес; сформувати поняття: кодування даних, декодування даних, передавач, приймач, канал зв'язку; сформувати вміння користуватися готовими системами кодування та розробляти власні системи кодування. розвивальна: розвивати логічне мислення та креативність; сприяти розвитку логічного мислення, пам’яті, уваги і; виховна: виховувати інформаційну культуру; виховувати уважність та відповідальність, бажання мати глибокі та якісні знання.Тип уроку: Комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний етап
Повторення правил поведінки в кабінеті інформатики
ІІ. Актуалізація опорних знань
Що таке інформація? (відомості про навколишній світ і явища, які в ньому відбуваються, називають інформацією.) Хто чи що може бути приймачем інформації? (людина, тварина, різноманітні пристрої) Як людина сприймає інформацію? (Людина отримує інформацію органами чуття )Як сприймають інформацію пристрої? (за до датчиків чи сенсорів.) Що таке повідомлення? (Людина отримує інформацію з навколишнього середовища за до повідомлень) Які бувають повідомлення за сприйняття, формою подання, за призначенням? (Тому за сприйняття повідомлення поділяють на зорові, смакові, нюхові, слухові і дотикові. Також повідомлення поділяють за формою подання — на текстові, числові, графічні, звукові, відео та комбіновані; за призначенням — на масові, спеціальні, особисті, наукові, технічні, розважальні тощо.) Що називають інформаційними процесами? (Дії, які можна виконувати з інформацією, що міститься у повідомленні, називають інформаційними процесами. До них відносять зберігання, опрацювання, передавання, отримання, пошук, захист тощо)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя. Упродовж життя людина отримує безліч повідомлень, тому часто виникає потреба зберегти отримані знання або передати їх комусь іншому. Як це зробити?
IV. Вивчення нового матеріалу
Ще в прадавні часи люди опрацьовували інформацію, отриману з навколишнього середовища, і подавали її у вигляді наскельних малюнків. Зрозуміло, що передавати збережену таким чином інформацію було дуже незручно.
Ви знаєте, що інформація передається за до повідомлень, які можна подати текстовим, графічним, звуковим , а також відео, жестами та декількома одночасно — комбінованим повідомленням.
Для подання усних повідомлень ми використовуємо мову. А будь-яке письмове повідомлення складається з набору різних знаків (символів), які належать певному алфавіту. Наприклад, для подання числових даних використовують алфавіт, що складається з 11 знаків: цифр 0–9 і десяткової коми для відокремлення цілої та дробової частини в десятковому дробі.
Інформацію, подану у вигляді, прийнятному для передавання, опрацювання, збереження, називають даними.
Під опрацюванням даних розуміють такий інформаційний процес, в результаті якого ми отримуємо нові дані або дані, подані в інший іб.
Повідомлення передаються від джерела до приймача по каналах зв’язку. Після передавання повідомлення набувають вигляду, зрозумілого для приймача.
Під час розмови по телефону звукові сигнали (голос) перетворюються (кодуються) на електричні сигнали, які по мережі передаються до співрозмовника і знову перетворюються (декодуються) на звукові сигнали.
Людина постійно отримує, шукає, зберігає, опрацьовує й передає повідомлення. При цьому вона часто застосовує різні пристрої. Використання пристроїв зумовлює необхідність подання повідомлень за до спеціальних знаків.
Код — це система правил для перетворення повідомлень, що містять текст, звук, зображення, жести тощо.Кодування повідомлень — це процес перетворення за певними правилами одного подання набору даних в інший. Під час кодування повідомлення відбувається зміна вигляду повідомлення без зміни його змісту.
У процесі обміну повідомленнями ми здійснюємо дві операції: кодування та декодування. Перша пов’язана з переходом від вихідної форми подання повідомлення у форму, яка є зручною для збереження, передавання або опрацювання. А друга — зі зворотним переходом до вихідного подання повідомлення. Отже,
Декодування — це перетворення закодованого повідомлення у форму, прийнятну для приймача.
Процес отримання та передавання повідомлень можна зобразити у вигляді схеми
.
Восхищаясь возможностями, которые несет информационное общество, не следует забывать о тех противоречиях, которые оно потенциально содержит и которые уже проявляются.
Следует понимать, что понятие “информационное общество” не лежит в том же круге понятий, которые связаны с понятиями “капитализм”, “социализм” и пр., т.е. не указывает напрямую на характер отношений собственности и экономический уклад. Точно так же его не следует воспринимать как очередную утопию, сулящую всеобщее счастье.
Перечислим некоторые опасности и проблемы на пути к информационному обществу:
· реальная возможность разрушения информационными технологиями частной жизни людей и организаций;
· опасность все возрастающего влияния на общество со стороны средств массовой информации и тех, кто эти средства контролирует;
· проблема отбора качественной и достоверной информации при большом ее объеме;
· проблема адаптации многих людей к среде информационного общества, к необходимости постоянно повышать свой профессиональный уровень;
· столкновение с виртуальной реальностью, в которой трудно различимы иллюзия и действительность, создает у некоторых людей, особенно молодых, мало изученные, но явно неблагоприятные психологические проблемы;
· переход к информационному обществу не сулит каких-либо перемен в социальных благах и сохраняет социальное расслоение людей; более того, информационное неравенство может добавиться к существующим видам неравенства и тем самым усилить социальную напряженность;
· сокращение числа рабочих мест в экономике развитых стран, не компенсируемое полностью созданием новых рабочих мест в информационной сфере, ведет к опасному социальному недугу — массовой безработице.
Крайним проявлением негативных последствий перехода к информационному обществу являются так называемые “информационные войны”. Этот термин трактуется как открытое или скрытое информационное воздействие государственных систем друг на друга с целью получения определенного выигрыша в политической или материальной сфере. Основными объектами поражения в таких войнах будут информационные инфраструктуры и психология противника.
Под информационной войной понимается комплексное воздействие на систему государственного и военного управления противостоящей стороны, на ее военно-политическое руководство. В принципе это воздействие должно еще в мирное время приводить к принятию благоприятных (для стороны — инициатора информационного давления) решений, а в ходе конфликта полностью парализовать функционирование инфраструктуры управления противника. Информационное противоборство, предшествующее информационной войне, реализуется путем воздействия на информацию и информационные системы противника с одновременным укреплением и защитой собственной информации и информационных систем и инфраструктуры. На определенном этапе информационная война может перейти в обычную, с применением традиционных видов оружия для подавления ослабленного противника. К сожалению, примеры состоявшихся информационных войн уже есть.
Объяснение: