«Золотое правило», которое должно быть всем известно еще со школы – свет должен падать сверху и слева. В противном случае при рабоче с документами или компьютером нарушается правильное положение головы. В результате у вас может развиться близорукость и остеохондроз.
Естественное дневное освещение — самый здоровым свет, но чтобы его использовать, глубина офисных помещений не должна превышать 6 м.
От ламп «дневного света» лучше отказаться, их мерцание с частотой 50Гц очень вредно влияет на человека, поэтому лучше отдать предпочтение галогенам. Свет галогеновых ламп более естественен и гораздо меньше утомляет глаза и нервную систему.
Столешница хорошего стола должна быть более 80-50 см., высота стола – 74-80 см.
Наиболее эргономичная форма столешницы рабочего стола – криволинейная. За счет такой формы большая часть рабочей поверхности стола оказывается используемой, так как попадает в зону охвата руками человека, равную 35-40 см.
Для полноценной работы необходимы разного рода надстройки, лотки, подставки, а также прочие функциональные аксессуары, которые организовать рабочее место по принципу «все под рукой», когда необходимые для ежедневной работы документы находятся на расстоянии вытянутой руки.
Кресло офисного сотрудника должно быть подъемно-поворотным, регулируемым по высоте и углам наклона сиденьем и спинкой. При этом регулировка каждого параметра должна быть независимой и легко осуществляемой.
Поверхность сиденья и спинки кресла должна быть полумягкой, с нескользящим, слабоэлектризующимся и воздухопроницаемым покрытием. Поэтому от кресел из кожзаменителей лучше отказаться.
Удобное рабочего кресло должно быть снабжено подлокотниками, иметь максимальную глубину посадки и не пережимать артерии под коленями. Упругая спинка анатомической формы уменьшает нагрузку на позвоночник, такая конструкция равномерно поддерживает тело по всей площади его соприкосновения с креслом.
Высота сиденья стула от пола зависит от высоты стола: при высоте стола 72-80 см будет удобен стул с высотой сиденья 42-48 см
Кого називають натуралістами. учені — це люди, які цілеспрямовано вивчають явища навколишнього світу. тих, які досліджують явища природи, називають натуралістами. у минулому, вивчаючи здебільшого рослини і тварин, натуралісти шукали відповіді на запитання про їх будову, життєдіяльність, походження, різноманітність, взаємодію між собою тощо.учені-натуралісти не лише спостерігають та описують природу, а й проводять експерименти. один із таких експериментів провів у xviii ст. ійський натураліст джозеф прістлі. у результаті цього експерименту було встановлено, що рослини виділяють кисень — «газ життя».джозеф прістлі дослідженням натуралістів сприяли ічні подорожі.не всі погляди натуралістів залишаються донині правильними. частина з них застаріла. але це не применшує внеску вчених-натуралістів минулого для формування сучасних природничих наук. своїми працями вони започаткували цілеспрямоване дослідження тіл живої та неживої природи, яке до розвитку фізики, біології, хімії, ії, астрономії. неабияку увагу вчені-натуралісти минулих століть приділяли дослідженню організму людини. всесвітньо відомий лікар парацельс (1493— 1541 pp.) теж був натуралістом. він відстоював думку про те, що жива і нежива природа має однаковий склад. це давало йому змогу успішно добирати речовини для лікування хворих.здобутки лікаря і натураліста парацельса відкрили широкі горизонти для розвитку медицини. з тих пір минуло багато часу. нині аптеці є багато ліків, створених завдяки дослідженням учених.натуралісти ведуть спостереження за природою, пізнають її дослідницьким шляхом, описують побачене. завдяки науковій діяльності вчених- натуралістів сформувалися природничі науки — астрономія, біологія, фізика, ія, хімія.парацельсм. в. ломоносов (1711 — 1765). відомий російський природодослідник михайло васильович ломоносов здійснив багато відкриттів. зокрема, він дійшов висновку, що на землі постійно відбуваються зміни, і вони є причиною мінливості рослин і тварин. учений відкрив закон збереження маси речовин. м. ломоносов деякий час навчався в україні у києво-могилянській академії. потім його разом з іншими найкращими учнями направили навчатися за кордон.м. в. ломоносовчарлз дарвін чарлз дарвін (1809—1882). ійський учений-натураліст чарлз дарвін увійшов в історію природничих наук як дослідник походження видів живих організмів на землі. проведенню досліджень посприяло п’ятирічне навколосвітнє плавання в 1831—1836 pp. за цей час він зібрав велику кількість цінних для науки матеріалів (рештки викопних тварин, численні зразки рослин, описи спостережень за природою в різних куточках землі). завдяки зібраній ним колекції рослин і тварин стало відомо про поширення організмів на нашій планеті. чарлз дарвін зробив висновок, що вимерлі тварини й ті, які існують нині, мають спільне походження, але останні істотно змінилися. свої погляди природодослідник виклав у книжці «походження видів шляхом природного добору». усі примірники книжки було розкуплено за один день, що свідчить про видатні успіхи вченого. в. і. вернадський (1863—1945 рр). україна пишається своїм співвітчизником — видатним ученим світового рівня володимиром івановичем вернадським. він став організатором і першим президентом академії наук україни, започаткував створення науково-дослідних інститутів з вивчення природи. дослідник був переконаний у тому, що живі організми відіграють головну роль у природі. тому він створив вчення про біосферу — особливу оболонку землі, в якій поширене життя. свої погляди вчений виклав на сторінках книжки «біосфера» (1926 в. вернадський був родом із запорозьких козаків, щиро вболівав за незалежність україни.скарбничка знаньземля — єдина з усіх відомих планет, де існує життя. оболонка, в якій поширене життя, називається біосферою (мал. 8). вона охоплює частину атмосфери (заввишки близько 20 км від поверхні землі), частину літосфери — твердої оболонки (завглибшки 5 км) та всю гідросферу — водну оболонку землі.в. і. вернадськиймал. 8. складові біосферистаньте дослідниками природи нині юними натуралістами називають учнів, які під керівництвом учителя вивчають рослини і тварин у шкільних куточках живої природи, на станціях юних натуралістів тощо. ви також можете долучитися до одного з гуртків. водночас можна самостійно провести нескладне дослідження (тривалістю не менше місяця) за поведінкою, живленням, способом життя ї тварини. для фіксування результатів спостереження по можливості використовуйте фотографування. доберіть із різних джерел цікаві відомості про тварину, за якою спостерігаєте. з’ясуйте, персонажами яких казок, легенд чи пісень вона є.
«Золотое правило», которое должно быть всем известно еще со школы – свет должен падать сверху и слева. В противном случае при рабоче с документами или компьютером нарушается правильное положение головы. В результате у вас может развиться близорукость и остеохондроз.
Естественное дневное освещение — самый здоровым свет, но чтобы его использовать, глубина офисных помещений не должна превышать 6 м.
От ламп «дневного света» лучше отказаться, их мерцание с частотой 50Гц очень вредно влияет на человека, поэтому лучше отдать предпочтение галогенам. Свет галогеновых ламп более естественен и гораздо меньше утомляет глаза и нервную систему.
Столешница хорошего стола должна быть более 80-50 см., высота стола – 74-80 см.
Наиболее эргономичная форма столешницы рабочего стола – криволинейная. За счет такой формы большая часть рабочей поверхности стола оказывается используемой, так как попадает в зону охвата руками человека, равную 35-40 см.
Для полноценной работы необходимы разного рода надстройки, лотки, подставки, а также прочие функциональные аксессуары, которые организовать рабочее место по принципу «все под рукой», когда необходимые для ежедневной работы документы находятся на расстоянии вытянутой руки.
Кресло офисного сотрудника должно быть подъемно-поворотным, регулируемым по высоте и углам наклона сиденьем и спинкой. При этом регулировка каждого параметра должна быть независимой и легко осуществляемой.
Поверхность сиденья и спинки кресла должна быть полумягкой, с нескользящим, слабоэлектризующимся и воздухопроницаемым покрытием. Поэтому от кресел из кожзаменителей лучше отказаться.
Удобное рабочего кресло должно быть снабжено подлокотниками, иметь максимальную глубину посадки и не пережимать артерии под коленями. Упругая спинка анатомической формы уменьшает нагрузку на позвоночник, такая конструкция равномерно поддерживает тело по всей площади его соприкосновения с креслом.
Высота сиденья стула от пола зависит от высоты стола: при высоте стола 72-80 см будет удобен стул с высотой сиденья 42-48 см
Объяснение: