USES CRT;
VAR m1,m2,n,n1,n2,n3,n4,n5,n6,s1,s2:LongInt;
BEGIN
ClrScr;
ReadLn(n);
m1:=n;
n1:=m1 div 100;
n2:=m1 mod 10;
n3:=(m1-n1*100-n2) div 10;
if n1=n2 then if n1=n3 then writeln('vse =');
if n1=n2 then writeln('1 i 3 =');
if n2=n3 then writeln('2 i 3 =');
if n1=n3 then writeln('1 i 2 =')
else writeln('<>');
END.
Проверяйте, что непонятно - спрашивайте.
Можно чуть поправить вывод, чтобы когда vse =, не вылезали 1 i 3, 1 i 2, 2 i 3.
Да и вообще writeln'ов можно наставить и переменные назвать покрасивше. но это уж вы сами, думаю, справитесь. В VAR у меня тоже есть лишние переменные, переделывал старый свой код наспех =)
Всего хорошего.
Які розрізняють величини за типами? Числові величини – це величини, які можуть набувати значень з деяких числових множин. Логічні величини можуть набувати тільки одного із двох значень: True (істина) або False (хибність). Величини з текстовими значеннями можуть мати символьні або рядкові типи. Символьні величини можуть набувати значень із деякої множини символів, і кожне значення може містити лише один символ. Рядкові величини – це величини, що можуть набувати значень із деякої множини послідовностей символів, зокрема, слів або наборів слів. Тип величини – це сукупність множини допустимих значень і операцій, які дозволяється виконувати над цими значеннями. Тип величини визначає обсяг пам’яті, необхідний для змерігання її значень, а також структуру даних. Тип величини характеризує як постійні, так і змінні величини.