number = 4222
count = 0
number = str(number)
number = list(number)
number = map(int, number)
for i in number:
if i % 2 != 0:
count += 1
if count == 0:
print(count)
print(False)
else:
print('всего нечетных чисел:', count)
print(True)
number = 4222
count = 0
( c комментариями)
number = str(number)
number = list(number)
number = map(int, number)
# переводим число в список
for i in number:
if i % 2 != 0:
count += 1
#находим нечетное число
if count == 0:
print(count)
print(False)
else:
print('всего нечетных чисел:', count)
print(True)
# выводим его
1080
Объяснение:
Разберём 2 варианта.
1) когда буквы Р и Г постоянны, буква Н не используется, а остальные 3 буквы используются произвольно.
Получаем, что у буквы Р есть 5 вариантов постановки, у буквы Г - 4 варианта, и есть 3 места по 3 буквы.
Перемножаем: 5*4*3*3*3=540 вариантов.
2) когда буквы Р и Г постоянны, буква Н используется, а остальные 3 буквы используются произвольно.
Получаем, что у буквы Р есть 5 вариантов постановки, у буквы Г - 4 варианта, у буквы Н - 3 варианта и есть 2 места по 3 буквы.
Перемножаем: 5*4*3*3*3=540 вариантов.
Чтобы получить ответ, складываем оба варианта, получаем 540+540=1080 кодов
Мови програмування класифікують таким чином:
- машинно-залежні (низького рівня);
- машинно-незалежні (високого рівня).
Мови програмування низького рівня ще називаюсь машинно-орієнтовані - ті, у яких принцип керування і дані відображають архітектуру ЕОМ. Наприклад, MSIL, мова асемблера, Java (байт-код).
Мови програмування високого рівня - ті, у яких принцип керування і роботи з даними відображають потребі програміста, а не можливості апаратних засобів. Наприклад, C++, Pascal, Python.