Гру́па нови́н (англ. newsgroup) (інша назва ньюсгрупа або ньюзгрупа) — віртуальне вмістилище повідомлень в технології NNTP, аналог каналу в IRC. Іноді замість терміна група новин не цілком грамотно використовується конференція. Групи позначаються назвами, що складаються зі слів, розділених крапками (.), Наприклад gnu.emacs.help.
Термін група новин є суто технічним і нічого не говорить про приналежність, призначення або правила управління новинним ресурсом. Більшість існуючих груп новин належить Usenet, але позаяк NNTP-технологію використовують не тільки в Usenet, то існують групи новин, які не мають до Usenet ніякого відношення, приватні, керовані за своїми правилами.
З не-Usenetівскіх груп для російськомовних користувачів становить особливий інтерес шлюз fido7. Існують програми (ifmail, fidogate), які здійснюють перетворення повідомлення з формату FTSC-0001 у формат RFC 1036. Вузол Usenet (і, відповідно, Фідонет), на якому встановлена така програма, виконує роль «шлюзу» між двома мережами. Вузол ddt.demos.su (2:5020 / 400) забезпечує шлюзування конференцій Fidonet в Інтернеті у вигляді груп новин
Список розсилання (англ. mailing list, англ. mail-list) — Інтернет-послуга, що надає можливість об'єднати певну кількість людей в єдину закриту групу розсилання. Це практично єдиний сервіс, який не має власного протоколу та програми-клієнта і працює винятково через електронну пошту. При цьому e-mail адреси учасників приховані, а спілкування між ними відбувається через єдину e-mail адресу. Кожному, хто бажає стати учасником списку розсилання чи від'єднатися від нього, достатньо написати листа на адресу списку.
Лист, якого посилають на адресу списку розсилання, автоматично розповсюджується поміж усіма учасниками списку розсилання, не вимагаючи від автора знати адреси всіх зацікавлених осіб. Новий учасник такого списку може одразу долучитися до дискусії, не збираючи адреси всіх інших учасників. Також відпадає потреба щоразу складати перелік адрес, на які має надійти лист.
В город М напрямую можно попасть только из города Н (в который напрямую можно попасть только из города Ж), и из города Ж. Значит, для любого пути в Ж из А есть два варианта, как проехать в М.
В город Ж можно попасть напрямую из городов В, Г, и Д. В город В из города А можно попасть тремя путями: АБВ, АГВ и АБГВ, в город Г - двумя: АГ и АБГ, в город Е - тремя: АГЕ, АДЕ и АБГЕ.
Итого: Из города А в город Ж есть 3+2+3=8 путей, из Ж в М - 2 пути. Для каждого пути из А в Ж есть оба варианта пути из Ж в М, поэтому умножаем: 8×2=16 путей.
ответ: 16 путей
Буду очень благодарен, если Вы отметите мой ответ как лучший!
Ведь под знаком принято понимать цифры и числа, буквы и слова человеческого языка. А то, что от первого взгляда на глиняную табличку рябит в глазах от треугольных элементов ещё не значит, что всё так однозначно.
"...Старейшая из известных систем письма – клинопись (т.е. клинообразное письмо, англ. cuneiform от латинского cuneus "клин") возникла не позже 3100 до н.э. и находилась в употреблении примерно до начала нашей эры. Сначала клинописное письмо было в ходу у шумеров – народа с высокоразвитой культурой, но с неизвестными этническими и языковыми корнями... Ее использовали для записи своих собственных языков хетты в Анатолии, хурриты, жившие на территории современной Сирии и северного Ирака, эламцы на западе Ирана и урартцы в Армении... Число знаков в клинописи менялось в течение всей ее истории, но примерно их было всего 600, из них 100–150 были слоговыми знаками..."