Вас вітає Київ! Сьогодні на уроці ми складали алгоритм 'Екскурсія по Києву". Увага! Підказка! Алгоритм - це послідовність команд. Команда - це речення, яке спонукає до дії Наш алгоритм мав такий вигляд: 1. Займи своє місце в автобусі 2. Прослухай правила поведінки під час екскурсії 3. Сприймай та запам'ятовуй інформацію 4. Занотовуй у блокноті найцікавіше 5. Подякуй екскурсоводу за екскурсію 6. Підготуй розповідь про місця, які найбільше сподобалися
Тепер пропонуємо вам скласти алгоритм: Відправлення листа електронною поштою. При звертанні до своєї поштової скриньки, на екрані отримуєш повідомлення, скільки є в ній листів і скільки з них ще не прочитані. Якщо такого повідомлення немає, відкрий розділ Проверить почту. Для того, щоб прочитати листи, відкрий розділ Входящие, де ти побачиш короткі відомості про листи, що надійшли до тебе: від кого, коли, тема листа та деякі інші. Підведи вказівник миші до потрібного листа і клацни лівого кнопкою. З'явиться текст листа. Прочитавши лист, можна його знищити (команда Удалить), переслати іншому адресату (команда Переслать), відповісти автору листа (команда ответить).
Вільна тема - «П». Твору на вільну тему - Подарунок другові ( твір-розповідь)Подарунок другові ( твір-розповідь)Ми з Денисом дружимо вісім років. Познайомилися коли ще ходили в дитячий садок. Разом надійшли в перший клас однієї й тої ж школи. Ні в нього, ні в мене немає братів і сестер. Напевно, тому наша дружба така міцна. Правда, буває, ми сваримося, не завжди уважний друг до друга, але обов'язково до днів народження ретельно вибираємо один одному подарунки. Знаємо кожну штучку, яка є в друга, знаємо бажання й мрії один одного. Звичайно, не завжди є можливість таку мрію виконати. Не можу ж я подарувати Денисові парашут, а він мріє про нього, збирається спускатися з п'ятого поверху. Не можу навіть поки й кінокамеру подарувати — це теж його мрія. І от думаю, думаю, особливо коли підходить січень, а в нього день народження 2-го.Рішення мені підказала моя кішка, народивши двох чудових кошенят. У Дениса кішки ні, але я не знаю, як поставляться до подарунка (кошеняті) його батьки. Він-Те грає з моїми часто й із задоволенням, але нічого не говорить про те, чи хоче сам завести кішкуУ день народження я зав'язав на шию кошеняті величезний блакитний бант — під колір очей, пригорнув його разом з бантом міцніше до себе. І відправився в гості. Цей день я ніколи не забуду: Денисові принесли в подарунок трьох кошенят: крім мого, білу пухнату кішечку із червоним бантом і рудого котика з темно-коричневими вічками, дуже тихого й переляканого. Розгубилися все: і ми, і Денис, і його батьки. Від розгубленості дорослі забули подумати, чи хочуть вони взагалі кішку в будинок. У Дениса залишився один — тихий Рижик. Ми своїх з бантами начебто носили в гості: вони грали, бігали, смішили всіх своїми стрибками й перекидами, а Рижик, забившись у куточок, дивився на них з осудом. Його й вибрали за зразкове поводження й скромністьpodarok-druguподарок другові ( твір-розповідь)Ми з Денисом дружимо вісім років. Познайомилися коли ще ходили в дитячий садок. Разом надійшли в перший клас однієї й тої ж школи. Ні в нього, ні в мене немає братів і сестер. Напевно, тому наша дружба така міцна. Правда, буває, ми сваримося, не завжди уважний друг до друга, але обов'язково до днів народження ретельно вибираємо один одному подарунки. Знаємо кожну штучку, яка є в друга, знаємо бажання й мрії один одного. Звичайно, не завжди є можливість таку мрію виконати. Не можу ж я подарувати Денисові парашут, а він мріє про нього, збирається спускатися з п'ятого поверху. Не можу навіть поки й кінокамеру подарувати — це теж його мрія. І от думаю, думаю, особливо коли підходить січень, а в нього день народження 2-го.Рішення мені підказала моя кішка, народивши двох чудових кошенят. У Дениса кішки ні, але я не знаю, як поставляться до подарунка (кошеняті) його батьки. Він-Те грає з моїми часто й із задоволенням, але нічого не говорить про те, чи хоче сам завести кішкуУ день народження я зав'язав на шию кошеняті величезний блакитний бант — під колір очей, пригорнув його разом з бантом міцніше до себе. І відправився в гості. Цей день я ніколи не забуду: Денисові принесли в подарунок трьох кошенят: крім мого, білу пухнату кішечку із червоним бантом і рудого котика з темно-коричневими вічками, дуже тихого й переляканого. Розгубилися все: і ми, і Денис, і його батьки. Від розгубленості дорослі забули подумати, чи хочуть вони взагалі кішку в будинок. У Дениса залишився один — тихий Рижик. Ми своїх з бантами начебто носили в гості: вони грали, бігали, смішили всіх своїми стрибками й перекидами, а Рижик, забившись у куточок, дивився на них з осудом. Його й вибрали за зразкове поводження й скромність
