procedure IN1(var a,b:real;n:integer;var y:real);
var
p:real;
i:integer;
begin
y:=1;
for i:=1 to n do
begin
p:=exp(b*ln(a));
y:=p*y;
end;
end;
procedure IN2(var a, b:real; n:integer; var y1:real);
var
p:real;
i:integer;
begin
y1:=0;
for i:=1 to n do
begin
p:=exp(b*ln(a));
y1:=y1+p;
end;
end;
begin
write(' Введите a, b,n');
readln(a,b,n);
IN1(a,b,n,y2);
writeln('p1 ',y2:10:2);
writeln(' Введите c, b,m');
read(a,b,n);
IN2(a,b,n,y3);
writeln('s ',y3:10:2);
write(' Введите e, f,L');
readln(a,b,n);
IN1(a,b,n,y5);
writeln('p2 ',y5:10:2);
y6:=(y2+y3)/y5;
writeln(y6:8:3); end
Python— інтерпретована об'єктно-орієнтована мова програмування високого рівня зі строгою динамічною типізацією.[6] Розроблена в 1990 році Гвідо ван Россумом. Структури даних високого рівня разом із динамічною семантикою та динамічним зв'язуванням роблять її привабливою для швидкої розробки програм, а також як засіб поєднування наявних компонентів. Python підтримує модулі та пакети модулів, що сприяє модульності та повторному використанню коду. Інтерпретатор Python та стандартні бібліотеки доступні як у скомпільованій, так і у вихідній формі на всіх основних платформах. В мові програмування Python підтримується кілька парадигм програмування, зокрема: об'єктно-орієнтована, процедурна, функціональна та аспектно-орієнтована
