Var n, a1, a2, a3, a4: integer; begin repeat writeln('Введите четырёхзначное число:'); readln(n); if (n < 1000) or (n > 9999) then writeln('Ошибка'); until (n >= 1000) and (n <= 9999); a4 := n mod 10; a3 := n div 10 mod 10; a2 := n div 100 mod 10; a1 := n div 1000; n := a1 * 1000 + a4 * 100 + a3 * 10 + a2; writeln(n) end.
Фрактальна графіка Фрактальна графіка обраховується як векторна, але відрізняється тим, що жодних об'єктів у пам'яті комп'ютера не зберігається. Зображення будується за рівнянням(або за системою рівнянь), тому нічого, крім формули, зберігати не потрібно. Змінивши коефіцієнти у рівнянні, отримують зовсім іншу картину. Найпростішим фрактальним об'єктом є фрактальний трикутник. Фрактальними властивостями володіють багато об'єктів живої і неживої природи. Звичайна сніжинка при збільшенні виявляється фрактальним об'єктом. Фрактальні алгоритми лежать в основі росту кристалів і рослин. Властивість фрактальної графіки моделювати образи живої природи обчисленням часто використовують для автоматичної генерації незвичних ілюстрацій. Фрактал ( лат. Fractus – складений із фрагментів) – це зображення, якескладаеться із подібних між собою елементів. Побудова фрактального малюнка може відбуватися за деяким алгоритмом або шляхом автоматичної генерації зображень за до обчислень за певними формулами. Зміна в алгоритмах або значень коефіцієнтів у формулах приводить до модифікації зображення. Фрактальну графіку часто використовують для графічного представлення даних під час моделювання деяких процесів, для автоматичної генерації абстрактних зображень, у розважальних програмах. Як і кожна графіка чи програма фрактальна графіка має свої переваги та недоліки. Переваги фрактальної графіки 1) Малі обсяги даних. 2) Простота модифікації зображень. 3) Можливість деталізації зображення. Недоліки фрактальної графіки: 1) Абстрактність зображень. 2) Необхідність використання досить складних математичних понять і формул.
Для всех заданий воспользуемся формулой N=2^i? где N -количество цветов, а i -количество бит на 1 пиксель. Задача 1. N=2^4=16 цветов.
Задача 2. N=224=2^i, поскольку для кодирования 128 цветов необходимо 7 бит, а для кодирования 256 цветов -8 бит, выбираем большее число, то есть 8 бит или 1 байт.
Задача 3. 65536 это 2^16⇒требуется 16 бит или 2 байта.
Задача 4. 1. Узнаем общее количество пикселей 1280*1024=1310720 2. Полученное число умножаем на глубину цвета 1310720*32=41943040 бит = 41943040/8 = 5242880 байт = 5242880/1024 = 5120 кб =5120/1024 = 5 Мб ответ: 5 Мб
begin
repeat
writeln('Введите четырёхзначное число:');
readln(n);
if (n < 1000) or (n > 9999) then writeln('Ошибка');
until (n >= 1000) and (n <= 9999);
a4 := n mod 10;
a3 := n div 10 mod 10;
a2 := n div 100 mod 10;
a1 := n div 1000;
n := a1 * 1000 + a4 * 100 + a3 * 10 + a2;
writeln(n)
end.