ответ:
во первых пылкие речи и ораторское искусство,которые подействовали на горожан.
во вторых власть поняла,что у них может быть власть .
избирательный бюллетень- значит выбирала призедента военной власти.
1 мероприятие. реформы законодательного органа, думы, парламента -- рейхстага, чтобы мочь быстро принимать необходимые стране законы по выходу из кризиса.
объяснение:
Модернізація промисловості на початку 20 століття стала основною метою політики багатьох держав світу. Саме від темпів модернізації залежало підвищення військової могутності, розширення експорту і зміцнення добробуту громадян. Модернізація країн у цей період була розділена на дві основні моделі органічного і наздоганяючого розвитку.
Модель органічного розвитку
Така форма модернізації була притаманна США, Франції і Великобританії. Індустріальний розвиток в цих державах відбувалося поетапно і залежало від соціально економічних передумов. Так у Великобританії модернізація промисловості починалася з удосконалення важкого машинобудування.
На підприємствах встановлювалися нові верстати і двигуни. Обладнання з сталі і чавуну сприяло підняттю гірничої справи. Не відставали від модернізації і північні штати США, яких не торкнулися феодальні відносини, подібно південь держави.
На впровадження моделі органічного розвитку цим країнам знадобилося більше століття. Головною умовою модернізації було розширення зовнішнього і внутрішнього ринку. Важливим також було створення акціонерних товариств, які регулювали притоки банківського капіталу у виробництво.
Модель органічного розвитку модернізації була доступна тільки державам з політичною і соціальною стабільністю, з зміцнилася владою і наявністю великих промисловців. Така форма модернізації була прийнятна країнам, які спочатку стали на шлях промислового виробництва, як домінуючої сфери народного господарства.
Модель наздоганяючого розвитку
Незважаючи на те, що такі держави як Росія, Німеччина, Австрія. Угорщина, Італія і Японія також володіли значно розвиненим мануфактурним виробництвом, їх прилучення до індустріального суспільства проходило вельми нерівномірно.
Негативну роль у цьому зіграла істотна обмеженість матеріальних ресурсів, а також внутрішні міжусобиці, викликані соціально – політичною нестабільністю в державах. Ініціатива модернізації промисловості в таких країнах виходила безпосередньо від уряду і була позбавлена підтримки, як самих великих підприємців, так і населення.
Головним стимулом модернізації виробництва в Російській імперії стала поразка в Кримській війні, яке викликало необхідність підвищення військового виробництва. Розпочаті відразу ж після кріпосної реформи, модернізація протривала аж до 20- х років 20 століття.
Протягом цього періоду, на індустріальному становленні відображалися всі політичні події в державі, через що цей процес безліч разів обривався. Стимулом модернізації Австро -Угорщини стало її поразка у військових діях з Пруссією.
Першою азіатською країною, що вступила на шлях модернізації промисловості, стала Японія. На відміну про багатьох держав, у процесі модернізації японської промисловості значну роль зіграла ідеологія.
Імператор зумів переконати населення в тому, що є земним посланником бога і виконує його пряму місію. Якщо спочатку народ активно протестував проти зміцнення промисловості, так як головний ставка у розвитку господарства робилася на аграрний сектор, то з часом він прийняв волю імператора.
Головною особливістю наздоганяючої моделі розвитку був тотальний контроль над процесом впровадження нових технологій з боку держави.
Вооружены джунгары были намного лучше. Они имели огромную армию и огнестрельное оружие, тогда как казахи были снабжены саблями, копьями и луками. Так же, во главе Джунгарского ханства встает мощный лидер - Цэван-Рабдан. Они сами производили порох и другое вооружение. Пушки закупали у Российской империи. Но потом и сами наладили их изготовление, взяв в плен шведа Иогана Густава Рената, который возглавил это дело.
Численное превосходство + во много раз превосходящее вооружение + мощный лидер = очень плохое положение для врагов Джунгарского ханства, коим оказалось Казахское ханство.
2. В основе конфликтов между казахами и джунгарами лежало соперничество за владение пастбищными угодьями.
3. "Годы Великого бедствия" - 1723-1727. В 1723 году умирает китайский император Канси, который долгое время воевал с джунгарами. После этого, дорога на территорию Казахского ханства открыта. И в 1723 году начинается массовое джунгарское нашествие во главе с Цэван-Рабданом. Первыми удар принимают на себя казахи Семиречья и Прииртышья. В 1724-25 годах были захвачены Туркестан, Ташкент и Сайрам. Так же все эти военные действия усугублялись тем, что начался джут. И люди умирали не только от набегов джунгар, но и тупо от голода.
4. Причина проста: отсутствие политического единства. Казахское ханство было весьма уязвимым государством, так как действовала система жузов. И если Младший жуз воюет с кем-то, то Старший жуз никак не Так же сыграло роль тот факт, что у казахов не было регулярной армии, и сопротивление джунгарам оказывали в основном народные ополченцы. Ну, о том, что враг был намного лучше вооружен, стратегически и материально подготовлен и говорить не стоит.
5. Последствия были достаточно серьезными:
1. Нарушение традиционных маршрутов кочевок
2. Лишение плодородных пастбищ
3. Падение скота
4. Прервалась торговля
5. Юг государства пришел в упадок
6. Разрушены многие крупные города
7. Многие были взяты в плен, а потом проданы в рабство
8. Сократилась общая численность населения ( по сведениями Шакарима Кудайбердыулы, погибло около двух третей степного населения). Ну и следствием всего этого стала легкая , почти добровольная колонизация Российской империей.
Объяснение:
1.веймарская конституция - первая действующая демократическая конституция в германии. парадоксально, но именно некоторые ее положения способствовали приходу к власти в стране национал-социалистов с гитлером во главе.