Середньовіччя часто називають «темними віками». Однак попри лихоліття, гоніння церкви та занепад античної спадщини, можна говорити, що наукові пошуки не припинилися, а для техніки Середні віки стали добою прориву.
1. Початок наукових досліджень. Протягом століть середньовічна наука закликала до сліпого поклоніння авторитетам, пізнання Бога й світу, відмовляючись від дослідження природи. Деяких вчених такий підхід не влаштовував.
Одним з перших інтерес до природничих наук виявив у XIII ст. професор Оксфордського університету Роджер Бекон. Він стверджував, що справжнє знання можна отримати, лише досліджуючи природу, і тільки так перевірити правильність знань. Займаючися різними науками, Бекон намагався створити мікроскоп і телескоп, пояснив походження веселки. Розповідали, начебто Бекон зробив мідну голову, яка вміла розмовляти. Учений запевняв, що можна побудувати саморухомі судна й візки, зібрати апарати, які б літали в повітрі й рухалися морським дном. Сучасникам він здавався магом і чарівником. Будучи нездатними зрозуміти Бекона, заздрісники звинуватили його у зв’язках з дияволом.
Дослідника кинули до в’язниці, де він провів довгих 14 років і лише перед смертю вийшов на волю.
XII ст. З творів Роджера Бекона
Усі науки пов’язані між собою і взаємно одна одну підтримують: успіх однієї допомагає всім іншим, як око, наприклад, керує рухом усього тіла.
Математику помилково вважають наукою складною, а іноді навіть підозрілою, тільки тому, що вона мала нещастя бути невідомою отцям церкви. Проте якою вона є важливою, якою корисною!
Можна побудувати пристрої для плавання без гребців так, щоб найбільші кораблі, морські та річкові, приводилися в рух силою однієї людини, рухаючися притому із значно більшою швидкістю, ніж якби на них було повно гребців. Саме так можна зробити вози без запряжки, які котитимуться з неймовірною швидкістю; літальні апарати, сидячи в яких, людина приводитиме в рух крила, що вдарятимуть по повітрю, подібно до пташиних.
Немає нічого гіднішого, ніж вивчення мудрості, від цього залежить добробут усього світу. Немає загрози більшої, ніж неуцтво.
1)Вообщем в годы перелома войны союзники бросились открывать 2 фронт так как боялись что СССР сможет освободить не только Германию , но и Францию .В ходе Московская конференция министров иностранных дел были согласованы дата открытия 2 фронта число союзников , а также многие другие вопросы. 2)США восполняли потери в кораблях быстрее Японии и первые же значительные японские потери привели к перелому в войне.18 апреля 1942 года 16 американских бомбардировщиков B-25 с авианосцев «Энтерпрайз» и «Хорнет» совершили «налёт возмездия» на города Токио, Йокогаму и Нагою. Этот налёт стал известен как «Рейд Дулитла». Несмотря на незначительный эффект, атака имела большое моральное значение для союзников.В мае 1942 года состоялась битва в Коралловом море. В этом сражении союзники потерпели тактическое поражение, хотя они знали и количество судов противника и куда они направлялись. Но оно явилось для союзников стратегическим выигрышем, так как японцы не смогли атаковать Порт-Морсби в Новой Гвинее. Кроме того, два японских авианосца, участвовавших в битве в Коралловом море, были повреждены и не смогли принять участие в следующем сражении.4 июня 1942 года произошло сражение у атолла Мидуэй. Оно стало поворотной точкой в войне на Тихом океане. Япония потеряла 4 авианосца («Акаги», «Хирю», «Кага» и «Сорю»), а японская морская авиация понесла потери, от которых не смогла оправиться до конца войны. Самой невосполнимой потерей оказалась гибель сотен квалифицированных пилотов.С августа по октябрь 1942 года Япония предпринимала попытки наступления в юго-восточной части Новой Гвинеи на Порт-Морсби, которые окончились неудачей.С августа 1942 года по февраль 1943 года японские и американские войска сражались за контроль над островом Гуадалканал. Обе стороны понесли тяжёлые потери, но в этой битве на истощение в конце концов победили Соединённые Штаты. Необходимость посылать подкрепления на Гуадалканал ослабила японские силы в Новой Гвинее, что привело к освобождению острова от японских войск, которое завершилось в начале 1943 года.В 1943 году в строй начали входить крупные серии американских авианосцев, заложенных в начале войны, и соотношение сил окончательно изменилось в пользу США. Вообщем вот
Середньовіччя часто називають «темними віками». Однак попри лихоліття, гоніння церкви та занепад античної спадщини, можна говорити, що наукові пошуки не припинилися, а для техніки Середні віки стали добою прориву.
1. Початок наукових досліджень. Протягом століть середньовічна наука закликала до сліпого поклоніння авторитетам, пізнання Бога й світу, відмовляючись від дослідження природи. Деяких вчених такий підхід не влаштовував.
Одним з перших інтерес до природничих наук виявив у XIII ст. професор Оксфордського університету Роджер Бекон. Він стверджував, що справжнє знання можна отримати, лише досліджуючи природу, і тільки так перевірити правильність знань. Займаючися різними науками, Бекон намагався створити мікроскоп і телескоп, пояснив походження веселки. Розповідали, начебто Бекон зробив мідну голову, яка вміла розмовляти. Учений запевняв, що можна побудувати саморухомі судна й візки, зібрати апарати, які б літали в повітрі й рухалися морським дном. Сучасникам він здавався магом і чарівником. Будучи нездатними зрозуміти Бекона, заздрісники звинуватили його у зв’язках з дияволом.
Дослідника кинули до в’язниці, де він провів довгих 14 років і лише перед смертю вийшов на волю.
XII ст. З творів Роджера Бекона
Усі науки пов’язані між собою і взаємно одна одну підтримують: успіх однієї допомагає всім іншим, як око, наприклад, керує рухом усього тіла.
Математику помилково вважають наукою складною, а іноді навіть підозрілою, тільки тому, що вона мала нещастя бути невідомою отцям церкви. Проте якою вона є важливою, якою корисною!
Можна побудувати пристрої для плавання без гребців так, щоб найбільші кораблі, морські та річкові, приводилися в рух силою однієї людини, рухаючися притому із значно більшою швидкістю, ніж якби на них було повно гребців. Саме так можна зробити вози без запряжки, які котитимуться з неймовірною швидкістю; літальні апарати, сидячи в яких, людина приводитиме в рух крила, що вдарятимуть по повітрю, подібно до пташиних.
Немає нічого гіднішого, ніж вивчення мудрості, від цього залежить добробут усього світу. Немає загрози більшої, ніж неуцтво.
1. Як Роджер Бекон уявляв розвиток техніки?
Объяснение: