Будем использовать сокращения, для облегчения подачи информации: Человек умелый (ЧУ) и человек прямоходящий (ЧП). Вот следующие различия между ними:
1) ЧУ жил примерно 1,5 миллиона лет назад. ЧП жил примерно между 1 миллионом до 140 тысяч лет тому назад.
2) ЧУ жили только в восточной Африке. Останки ЧП нашли по всей Европе, Африке и на Ближнем и Дальнем Востоке.
3) ЧУ примерный рост 140 сантиметров. ЧП более стройные и с прямой осанкой были выше: примерно 155 сантиметров.
4) ЧУ сильно выраженные скулы и челюсти. ЧП - относительно плоское лицо с менее выраженными скулами и большими бровями.
5) ЧУ – длинные руки и короткие ноги. У ЧП более длинные ноги, чем руки.
6) У ЧП мозг в два раза больше по размеру, чем у ЧУ (1200 см3 к 550).
7) Род деятельности ЧУ – охота на больших хищников. У ЧП – охота и собирательство ягод и фруктов.
8) Примитивные инструменты у ЧП, но у ЧУ уже использовал более продвинутые инструменты. Все же, все они использовали дерево и камни.
9) Не нашли доказательств того, что ЧП использовали огонь. Но ЧУ использовал точно.
10) Использования языка. Анализ черепов ЧП не дает никаких указаний на использование вербальной коммуникации. Анализ черепных рядов ЧУ предполагает, что они действительно могли говорить.
Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині xix ст. починаючи з сер. xix ст., у західній україні крізь залишки феодалізму пробивалися паростки соціального прогресу. помітне пожвавлення в економіці почалося наприкін. 60-х — на поч. 70-х років. та лише в 70—80-ті роки відбулося становлення фабрично-заводської промисловості, хоча й тоді з 869 підприємств східної галичини більшість були дрібними, на яких було зайнято по 5—10 робітників. дрібні підприємства переважали також на буковині та в закарпатті. провідними були борошномельна, лісопильна, нафтова галузі, де до сер. 90-х років завершився промисловий переворот. названі вище галузі виробництва у галичині стимулювали залізничне будівництво. у 60-ті — на поч. 70-х років західноукраїнські землі отримали залізничне сполучення із заходом, яке здійснювалося не тільки з економічних, а й з воєнно-стратегічних міркувань. згодом воно з'єднало львів з українськими землями, що входили до складу росії. до поч. 1901 р. довжина залізниць досягла 3859 км, що сприяло розвиткові торгівлі й промисловості. наприкін. xix ст. почали розвиватися металообробна та машинобудівна галузі промисловості, хоч і на низькому технічному рівні. проте західна україна залишалася землеробською. у сільському господарстві почали застосовувати нову техніку, вирощувати нові культури, використовувати вільнонайману працю, розвивати торгове тваринництво та зернове господарство. земля, як і раніше, була зосереджена в руках поміщиків і селян, які розбагатіли. у східній галичині налічувалося 80 % дрібних селянських господарств, на буковині — 87 %. схожа картина спостерігалася і в закарпатті. селяни сплачували непосильні викупні платежі, витрачали великі кошти на тривалі судові процеси заліси й пасовиська, пропінацію. економічний тягар значно посилювали також прямі та непрямі податки, різноманітні повинності. погіршували непросту ситуацію й корчми, що стали неодмінним атрибутом західноукраїнських сіл. становище селянства західної україни значно погіршилося внаслідок економічної кризи 70—80-х років xix ст. зокрема, галичина за смертністю населення посідала перше місце в європі. тому не дивно, що впродовж усього пореформеного періоду не припинялася боротьба селян за свої права. у східній галичині й північній буковині відбувся 871 селянський виступ. селяни використовували такі форми боротьби: відмову працювати у поміщицьких маєтках, страйки, збори, захоплення поміщицьких земель, втечі, підпали. важким було становище робітників. тривалість робочого дня, розмір заробітної плати, умови праці та життя залежали від підприємців. хоч у 1885 р. австро-угорський уряд видав закон про обмеження робочого дня 11 год. насправді він тривав значно довше. зарплата західноукраїнських робітників була найнижчою в імперії. до того ж жіночу та дитячу працю, яку досить широко використовували у промисловості краю, оплачували наполовину менше за чоловічу.
Будем использовать сокращения, для облегчения подачи информации: Человек умелый (ЧУ) и человек прямоходящий (ЧП). Вот следующие различия между ними:
1) ЧУ жил примерно 1,5 миллиона лет назад. ЧП жил примерно между 1 миллионом до 140 тысяч лет тому назад.
2) ЧУ жили только в восточной Африке. Останки ЧП нашли по всей Европе, Африке и на Ближнем и Дальнем Востоке.
3) ЧУ примерный рост 140 сантиметров. ЧП более стройные и с прямой осанкой были выше: примерно 155 сантиметров.
4) ЧУ сильно выраженные скулы и челюсти. ЧП - относительно плоское лицо с менее выраженными скулами и большими бровями.
5) ЧУ – длинные руки и короткие ноги. У ЧП более длинные ноги, чем руки.
6) У ЧП мозг в два раза больше по размеру, чем у ЧУ (1200 см3 к 550).
7) Род деятельности ЧУ – охота на больших хищников. У ЧП – охота и собирательство ягод и фруктов.
8) Примитивные инструменты у ЧП, но у ЧУ уже использовал более продвинутые инструменты. Все же, все они использовали дерево и камни.
9) Не нашли доказательств того, что ЧП использовали огонь. Но ЧУ использовал точно.
10) Использования языка. Анализ черепов ЧП не дает никаких указаний на использование вербальной коммуникации. Анализ черепных рядов ЧУ предполагает, что они действительно могли говорить.