Древний мир есть период между доисторическим периодом
и средними веками в Европе. Но Древний мир закончился на планете не
одновременно, так в Китае эпоха закончилась с началом правления Цинь, в Америке
с европейской колонизации, в Индии – с империи Чола.
Дата окончания древней истории – падение Западной
Римской империи – 476 год или начало правления Карла Великого.
Какие цивилизованные страны существовали в эпоху
Древнего мира?
Первая империя – Новоассирийская держава,
сформировавшаяся из ассирийской цивилизации. Существовали также Египетская,
Финикийская, Доколумбовая Америка, Евразийская, Шумерская и многие другие.
Например, Шумерская цивилизация является первой
городской цивилизацией в Южной Месопотамии, которая существовала в период
ранней бронзы и халколита. Есть версия, что это первая цивилизация в мире.
В середине 4 века Шумеры используют протописьменность
(пишут пентограммы). Самые древние тексты возрастом 3300 лет до нашей эры.
Шумеры также изобрели колеса, ирригационную систему, гончарный круг, сельскохозяйственные
орудия, пивоварение.
В чём главное отличие эпохи Древнего мира от эпохи
Первобытного мира?
В первую очередь, ведение хозяйства отличает Древний
мир от Первобытного мира. А также формально закрепленное право, то есть в
Древнем мире есть система правил поведения, а не только традиции и обычаи. Кроме
того, в Древнем мире появляются институты такие как государство, церковь и рабство,
как социальный институт.
Самое ценное достижение эпохи Древнего мира?
Я думаю, что алфавит, поскольку это источник наших знаний.
Объя першій половині XIX ст. в Україні культура розвивалася передусім в умовах національно-культурного відродження українського народу, під впливом антикріпосницького визвольного руху, а також революційних ідей, ідей утопічного соціалізму, романтизму та інших, які йшли з Західної Європи. Саме розвиток української культури був яскравим виявом дальшого формування української нації, відродження самосвідомості українського народу, його прагнення до утвердження себе як самобутнього окремого народу.
Характерною рисою цього періоду була дедалі глибша демократизація культури. Серед діячів культури ставало все більше різночинців, які розгортали рішучу боротьбу проти самодержавно-релігійної ідеології, зокрема теорії «офіційної народності», і в своїй творчості відображали життя, настрої й думи народних мас. Крім того, поступово до культури прилучалися дедалі ширші верстви населення.
Українська культура розвивалася в тісному єднанні з культурами слов'янських народів, зокрема з російською культурою. Прогресивні російські письменники, художники, композитори виявляли великий інтерес до України і в своїй творчості широко розробляли мотиви й теми з життя українського народу, виступали на його захист, протестували проти політики національного гноблення, що її проводив царський уряд. Російські учені вивчали історію, мову, географію, побут українського народу, в ряді випадків працювали в Україні. Українські вчені, письменники, митці часто здобували освіту в російських навчальних закладах, запозичували досвід передових діячів російської культури, мали з ними тісні дружні взаємини, користувалися їхніми порадами. Багато з них працювали в Росії, писали твори російською мовою, їх стали вважати діячами російської культури.
Подробнее - на -