ответ:Цивілізація Стародавнього Єгипту, що виникла близько 4000 років до н. е., була однією з найдавніших у світі. Сприятливі природні умови сприяли дуже ранньому розвитку культури і мистецтва в Стародавньому Єгипті. У цю епоху стародавні єгиптяни уміли робити з дорогоцінних металів ювелірні прикраси витонченої роботи, з'явилася писемність, поступово стали накопичуватися наукові знання. Давньоєгипетська мова відома вченим за величезною кількістю збережених написів ієрогліфічної писемності, виконаних на камені і папірусах. Єгипетська мова є однією з найдавніших мов світу, що мали писемність — найраніші зі стародавніх текстів, що дійшли до нас, припадають на рубіж 4-го і 3-го тисячоліть до н. е. Одним з найвизначніших досягнень єгиптян була система писемності, яка могла передавати багато відтінків думок, складні рухи людської душі. Архітектура Стародавнього Єгипту відома за спорудами гробниць — піраміди Гізи, храмових і палацових комплексів — Луксорський храм, палаци Амарни. У Стародавньому Єгипті не було однієї загальної релігії, а була різноманітність місцевих культів, присвячених певним божествам. У галузі науки, медицини та математики Стародавній Єгипет досяг високого для свого часу рівня. Традиційний емпіризм, про що свідчать папіруси Едвіна Сміта і Еберса (бл. 1600 р н. е.), вперше з'явився в Стародавньому Єгипті. Стародавній Єгипет залишив світовій цивілізації величезну культурну спадщину, твори його мистецтва ще в давнину вивозилися в різні куточки світу і широко копіювалися майстрами інших країн.
В 480 году до н. э. храбрые персидские воины готовились к длительному переходу из Малой Азии в Грецию. Персидский царь Ксеркс, в то время славившийся своими многочисленными военными победами, решил сразиться с греческим войском. Отправив в путь мощную сухопутную армию, правитель Персии не забыл позаботиться о поддержке с моря и приказал снарядить в путь персидские галеры. Нижние помещения кораблей спешно пополнили запасами продовольствия, выносливые гребцы заняли свои места на борту, и спустя некоторое время галеры вышли к берегам Греции. Морские сражения Действиями греческой армии управлял опытный военачальник Фемистокл. Дозорные сообщили Фемистоклу о большой численности неприятельских войск и прекрасном оснащении их кораблей. Фемистокл, зная о боевых достоинствах греческого войска, понимал, что справиться с греческими кораблями в открытом море не удастся. А потому он стал убеждать глав командования спартанским войском устроить сражение в более удобном для греков месте, а именно – в проливе острова Саламин. Греческие лоцманы предварительно хорошо изучили фарватер пролива. Маленькие греческие триеры легко передвигались в нешироком проливе, в то время как крупные персидские корабли не смогли бы пройти его. 28 сентября 480 года до н. э. тяжелые галеры Ксеркса вошли в Саламинский пролив. Персидские воины были настроены на легкую и быструю победу. Думая только о немедленной атаке греков, персидские моряки решили не тратить времени на изучение местных вод. В результате последующие события стали для них совершенно неожиданными. Тяжелые и неповоротливые персидские галеры, находясь в узком проливе, мешали друг другу. Корабли неловко разворачивались, уклоняясь от соударений, и через некоторое время вовсе заблокировали фарватер. Суда застряли в узком фарватере и, сталкиваясь друг с другом, ломали о борта соседних судов длинные весла. В это время греки, управлявшие легкими триерами, прячась за бортами судов и прикрываясь от стрел щитами, приближались к кораблям противника. Греческим воинам не стоило большого труда взять на абордаж большую часть неприятельских судов. Греки таранили бес персидские триеры, ударяя по ним остроконечными выступами кораблей, ломали весла и мешали выстроиться в боевом порядке. Морские сражения Персы так и не смогли восстановить порядок в своих рядах. За несколько часов грекам удалось одержать верх над превосходящим по силе персидским флотом. Персидские корабли, избежавшие серьезных повреждений во время сражения, прорвались сквозь линию греческих судов и спешно ретировались, устремившись в открытое море. Вместо победоносного торжественного шествия персидские войска на всех парусах уходили как можно дальше, возвращаясь к берегам Малой Азии.
ответ:Цивілізація Стародавнього Єгипту, що виникла близько 4000 років до н. е., була однією з найдавніших у світі. Сприятливі природні умови сприяли дуже ранньому розвитку культури і мистецтва в Стародавньому Єгипті. У цю епоху стародавні єгиптяни уміли робити з дорогоцінних металів ювелірні прикраси витонченої роботи, з'явилася писемність, поступово стали накопичуватися наукові знання. Давньоєгипетська мова відома вченим за величезною кількістю збережених написів ієрогліфічної писемності, виконаних на камені і папірусах. Єгипетська мова є однією з найдавніших мов світу, що мали писемність — найраніші зі стародавніх текстів, що дійшли до нас, припадають на рубіж 4-го і 3-го тисячоліть до н. е. Одним з найвизначніших досягнень єгиптян була система писемності, яка могла передавати багато відтінків думок, складні рухи людської душі. Архітектура Стародавнього Єгипту відома за спорудами гробниць — піраміди Гізи, храмових і палацових комплексів — Луксорський храм, палаци Амарни. У Стародавньому Єгипті не було однієї загальної релігії, а була різноманітність місцевих культів, присвячених певним божествам. У галузі науки, медицини та математики Стародавній Єгипет досяг високого для свого часу рівня. Традиційний емпіризм, про що свідчать папіруси Едвіна Сміта і Еберса (бл. 1600 р н. е.), вперше з'явився в Стародавньому Єгипті. Стародавній Єгипет залишив світовій цивілізації величезну культурну спадщину, твори його мистецтва ще в давнину вивозилися в різні куточки світу і широко копіювалися майстрами інших країн.
Объяснение: