ответ:
противоречия и специфика эпохи просвещения в россии
эпоха просвещения имеет ряд отличий от западноевропейского образца. особенность этого периода в россии состоит в том, что если во франции классицизм, поставленный на службу реализации абсолютистских идей, предшествовал просвещению, то в россии он был призван сопутствовать ему и реализовывать его. в европе мысли о внесословной человеческой важности, равенстве творческого потенциала и о человеческих чувствах, созвучных природе, стали итогом поступательного буржуазно-демократического развития.
в россии же эти идеалы противоречили и крепостному праву, и образцу национального устройства, воплощенному в самодержавии, и консервативному православию, ориентированному на мессианство и «предание», и попранию свобод личности, и отсутствию права.
этим, во многом, объясняется то, что в рамках отечественной культуры получили параллельное развитие две взаимоисключающие эстетические системы
– сентиментализм и классицизм –
ориентированные на диаметрально противоположные художественные установки (личность и государство, частное право и общественная польза, космополитические мотивы и национальные, чувства и разум, зов сердца и дисциплина), которые, вместе с тем, не мешали обеим системам в равной степени исповедовать идеалы просветительской эпохи.
Великое посольство было создано Петром Великим, и состояло из трех главных послов, 55 волонтеров и дворян, а также самого царя, который отправился лично договариваться с правителями других стран. Главных целей было несколько, и одна из них – составление коалиции против Швеции, чтобы России было легче победить в Северной войне. Вторая цель – составить коалицию против Османской Империи.
Объяснение:
Были и другие, не менее важные цели. Посольство должно было организовать закупку оружия и сырья в Европе, причем требовалось найти оружие премиального качества, чтобы оно не уступало лучшим образцам европейского. Также нужно было нанять солдат и специалистов, которые были нужны в России.
Рассчитывалось, используя западных государств захватить побережье Черного моря.
И, наконец, царь желал лично путешествовать по Европе, чтобы ознакомиться с обычаями, культурой и людьми этих стран. Именно потому путешествие посольства и было таким длинным – Петр хотел побывать в каждой стране. Он побывал в Англии, Италии, Венгрии, Голландии и Австрии.
Главным событием этого путешествия был союз Петра и короля Речи Посполитой. Они согласились вместе воевать против Швеции. Союз выиграть Северную войну.
По окончании путешествия Петр вернулся в Москву.
на початку xx ст. в сфері художньої творчості — в літературі, архітектурі, живописі, музиці, театральному мистецтві — виникють течії, групи та школи, які прийнято позначати загальним терміном “модернізм” (сучасний, новий). модернізм не є спробою знайти щось спільне в роботі майстрів, навпаки, їх об’єднує ріноманітність і різноплановість. вкожній з цих течій присутній авангардизм, що являю собою форму зречення визнаних норм і традицій, бунт проти старих форм як i в мистецтвi, так й у життi взагалi. у той же час у рiзних майстрiв абсолютно рiзними були, з одного боку, цілі, а з iншого — тон і спрямованість протесту.
особливо цінуєтьсяунікальність, впровадження особливого, ні на кого не схожого образу, що пов’язано зі зміною в загальних естетичних нормах. навiдміну від старого пошуку прекрасного, коли все мистецтво минулого століття пронизане гуманізмом, в xx столітті, головним критерієм стає так звана потворність, зникаілісна людська особистість як ідея, що може призвести до зміни і основ творчості. натомість головною цінністю стає внутрішній світмитця, його право без обмежень вибирати способи вираження своїх переживань, асоціацій.
образотворче миcтецтво cтає cферою, де на початку cтоліття найбiльш очевидно проявляється протест, художній пошук і новаторство. основними напямками в цей час стає cюрреалізм і абстракціонізм.
повертаючить до художньої культури україни, потрібно зазначити, що тут на ситуацію впливає також і кардинальні політичні зміни, що стаються в 1917 році. в першій половині xx століття, ми охоплюємо три етапи розвитку української кольтури: дореволюційний (до 1917 року), короткий етап відновлення української державності, перемога лютневої революції 1917 р. в росії відкрила певні реальні можливості для відродження української культури (1917-1921 і власне радянський, я кий триває аж до 1991 року року (тут ми розглянемо добу злету 20-х рр. покоління «розстріляного відродження», яке вже в 30-ті рр. зазнало тотальних репресій не тільки проти митців, працівників культури, але й звичайних її носіїв).
на початку 20 століття на сцені українського живопису виступають такі митці як микола пимоненко (25 лютого 1862– 13 березня 1912), він зображує красу і мальовничість природи, а також український побут. найбільш відомі його роботи – «святочне ворожіння», «весілля в київській губернії», «сінокіс», «проводи рекрутів». загалом розвивається пейзажний живопис, серед пердставників якого виступає сергій васильківський (7 жовтня 1854 – 24 вересня 1917), який оспівує українську природу на своїх полотнах «отара в степу», «ранок», «козача левада», «степ на україні», «в запорізькому степу», «на харківщині», в цьому жанрі також виступають володимир орловський (20 січня 1842 – 19 лютого 1914) «затишшя», «повінь», «березовий гай»,
ответ:
ресей украина мен батыс қазақстан облысының абай шұбартау ауданының әкімі аппаратының бас инспекторы болып немесе басқа