Спадщину Симона Петлюри важко оцінити з позитивного чи негативного боку. Однак є фактом, що йому не вдалося втілити всі задуми щодо УНР. Причиною цьому стали тодішні ситуації та обставини, як внутрішні, так і зовнішні. УНР в очах російської влади була землею, без якої вона втрачала характеристики імперії. І мова йшла не тільки про природні ресурси, родючу землю, чисельність населення, промисловість та армію. Мова йшла про історичну спадщину, історію та минуле. Але українці хотіли бути українцями, а не малоросами. Однак, Росія була сильним ворогом для тодішньої УНР. Вона ще була ослаблена, її територія обкладена ворожими військами (польські, російські червоні та білі, антантські). Воювати одразу проти всіх – це непосильне завдання. Але тут важливо відзначити внутрішню проблему, яка перешкоджала С. Петлюрі у його задумах. Армія, яка складалася переважно із селянських загонів була і непрофесійною, і часто перекидалася на сторону сильніших – в цьому разі до червоної армії. Це сталося через пропаганду кращого життя для селян. Останні ж, звинуватили українську владу у неможливості/небажанні робите це для них. Фактично, територію УНР вже збагачували більшовицькі окупанти.
Попри нещадну критику Варшавського договору (УНР та Польщі, 1920 рік), Петлюра, зрештою, зміг відновити армію та продовжувати боротьбу з радянськими військами. Однак, його очікування аналогічного селянського бунту 1919 року, на жаль, не справдилися.
Підсумовуючи, варто сказати, що в тодішніх обставинах, Симон Петлюра зробив все, що лише міг.
Я-Квинт Луций Лонг ,из знатного рода Лонгов.Мой дедушка был участником заговора против Юлия Цезаря,доселе его кинжал,где сохранилась запёкшаяся кровь,лежит у меня в сундуке вместе с его посмертной маской. Утром я пожелал удачи моему сынку Клавдию и приказал его собстыенному рабу-мальчику проводить его в ликей. А сам я занялся делами по дому,так сказать. До вечера я прослушал моих паразитов(клиентов) ,а я их патрон и это моя обязанность им чтобы я их патрон и это моя обязанность им чтобы потом они мне там убить кого-нибудь или похитить:) .Похищать людей,особенно маленьких девочек-это просто моё своего рода развлечение! Усталый и злой,я наорал на рабов.Выпустил таким образом пар из себя,одного раба сильно избил просто так, а другого вообще посадил в эргостул на питьевую диету. К концу дня пришла моя жена Ливия с прогулки на носилках,она сегодня сказала,что пойдёт на игры смотреть.Но я -то знаю,что гладиаторские бои она терпеть не может ,а уходила она к своему любовнику.
Денежный оброк - повинность зависимых крестьян, заключающаяся в выплате дани помещику деньгами Средние слои - социальная группа людей, которая имеет достаточные доходы, достаточные для удовлетворения широкого спектра материальных и социальных потребностей. Генеральные штаты- высшее сословно- представительское учреждение в 1302-1789 годах Авиньонское пленение пап - период с 1302-1378, когда резиденция глав католической церкви находилась в Авиньоне Сословная монархия -форма правления, при которой власть монарха сочетается с органами сословного представительства.
Спадщину Симона Петлюри важко оцінити з позитивного чи негативного боку. Однак є фактом, що йому не вдалося втілити всі задуми щодо УНР. Причиною цьому стали тодішні ситуації та обставини, як внутрішні, так і зовнішні. УНР в очах російської влади була землею, без якої вона втрачала характеристики імперії. І мова йшла не тільки про природні ресурси, родючу землю, чисельність населення, промисловість та армію. Мова йшла про історичну спадщину, історію та минуле. Але українці хотіли бути українцями, а не малоросами. Однак, Росія була сильним ворогом для тодішньої УНР. Вона ще була ослаблена, її територія обкладена ворожими військами (польські, російські червоні та білі, антантські). Воювати одразу проти всіх – це непосильне завдання. Але тут важливо відзначити внутрішню проблему, яка перешкоджала С. Петлюрі у його задумах. Армія, яка складалася переважно із селянських загонів була і непрофесійною, і часто перекидалася на сторону сильніших – в цьому разі до червоної армії. Це сталося через пропаганду кращого життя для селян. Останні ж, звинуватили українську владу у неможливості/небажанні робите це для них. Фактично, територію УНР вже збагачували більшовицькі окупанти.
Попри нещадну критику Варшавського договору (УНР та Польщі, 1920 рік), Петлюра, зрештою, зміг відновити армію та продовжувати боротьбу з радянськими військами. Однак, його очікування аналогічного селянського бунту 1919 року, на жаль, не справдилися.
Підсумовуючи, варто сказати, що в тодішніх обставинах, Симон Петлюра зробив все, що лише міг.