Ійський парламент, вперше скликаний у 1265 p., протягом кількох сторіч був найефективнішою станово-представницькою установою середньовічної європи. як відомо, уже в xiv ст. королівська влада в ії не мала права встановлювати нові податки та збирати раніше встановлені без згоди парламенту. останній з кожним роком ставав усе більш впливовою політичною установою. у нього була своя соціальна база, яка з ростом міст та первісною капіталізацією сільського господарства тільки розширювалася і міцніла. але ія також пройшла у своєму розвитку через етап абсолютної монархії. що ж дозволило зміцнитися королівській владі і, відповідно, що примусило парламент на якийсь час відмовитися від колишніх політичних амбіцій? у 1380 р. в зв'язку з столітньою війною, яку ія вела на той час з францією, було введено подушний податок на військові потреби. податок збирався чиновниками настільки насильно і брутально, що це викликало повстання під проводом уота тайлера. міська біднота лондона відкрила ворота міста повсталим селянам. тайлер від імені свого війська висунув королю такі вимоги: остаточне звільнення усіх селян, скасуванню панщини із заміною и невеликим грошовим внеском, надання селянам права вільної торгівлі продуктами своєї праці. і хоча тайлера було підступно вбито, феодали переконалися в необхідності міцної королівської влади як гаранта їх становища в суспільстві. аналогічний урок знать отримала у 1450 р. під час повстання джека кеда. знать, церква, багаті міщани шукали порятунку у міцній королівській владі.
12 июня 1812 г. Наполеон во главе своей армии вторгся на территорию России. Он рассчитывал разгромить русские армии и навязать России мир на своих условиях. Русскую армию возглавили: М. Б. Барклай де Толли, П. И. Багратион, А. П. Тормасов. Ход войны. Первый этап. (От начала вторжения 12 июня до 26 августа Бородинского сражения). Второй этап. (от Бородино до битвы за Малоярославец 12 октября) Третий этап: (от Малоярославца до разгрома "Великой армии" и освобождения территории России 25 декабря). Следуя плану М. Б. Барклая де Толли, русская армия сразу начала отступать. План Наполеона был сорван, он продолжилᅟнаступление на Москву в надежде на генеральное сражение. Русское общество было недовольно. Это заставило императора назначить главнокомандующим М. И. Кутузова. 26 августа недалеко от Москвы у села Бородино состоялось сражение. 1 сентября состоялся военный совет в деревне Фили, где было решено оставить Москву Наполеону, тем самым сохранив русскую армию. 2 сентября Наполеон вошел в Москву. Из-за отсутствия продовольствия он решил оставить русскую столицу. Кутузов готовился к контрнаступлению, которое начал 6 октября. 12 октября состоялось сражение у Малоярославца. Начавшиеся сильные морозы и голод превратили отступление французов в бегство. 25 декабря 1812 г. манифест Александра Первого известил о победном завершении Отечественной войны. 1 января 1813 г. русская армия перешла Неман. 4—6 октября 1813 г. состоялось сражение под Лейпцигом, так называемая Битва народов. Вскоре союзные войска вступили в Париж. Наполеон отрекся от престола и был сослан на остров Эльба. 28 мая 1815 г. в ходе Венского конгресса был подписан Заключительный акт, по которому Россия получила Бессарабию, Финляндию и территорию бывшего герцогства Варшавского. 6 июня 1815 г. состоялась битва под Ватерлоо. Наполеон в очередной раз был разбит и отправлен на остров Святой Елены.
