Объяснение:
1
Первые католические церкви
появились в Великом Новгороде еще в XI —
XII веках, это были несохранившиеся до наших дней церковь святого Олафа для купцов и церковь святого Петра для немецких торговых людей .
Хотя известно, что новгородцы
и сами иногда обращались за церковными
требами к «варяжским попам» , то есть католическим священникам, о чем
упомянуто в историческом документе
«Во Кириково» .
После присоединения Новгорода
к Москве в 1494 году немецкая община в городе почти исчезла, католические храмы
перестали функционировать вплоть
до XIX века.
В XIX веке в город
переселилось большое количество людей католического вероисповедания ( из Польши
и Прибалтики) . В Новгороде
появилась католическая часовня,
затем деревянный храм, в 1893 году - храм Святых Апостолов Петра и
Павла.
3
Потому что в те времена Новгород славился знатными купцами и торговцами, поэтому в этот период были стали носить новеллистические и бытовые характеры. Садко - был не богатырь, а простой гусляр и купец. А Киев, как центр русской земли, сосредоточил в себе богатырей (ибо нуждается в защите) - таких как Илья Муромец, Добрыня Никитич и Алеша Попович на службе у русского князя Владимира. Однако, несмотря на разную деятельность у этих героев, оба любили и ценили свою Родину и защищали её от иноземных врагов.
4
То что все люди в городе писали и были образованы.
1. Куртуазна література — світська, лицарська література європейського Середньовіччя з мотивами культу дами (в ліриці) або пригод лицарів (епічні твори), почасти з елементами фантастичності. Куртуазний роман часто вдається до атмосфери казковості. Однією з головних тем в цьому романі є тема кохання до прекрасної дами та здійснення подвигів заради неї. Проте героїв об'єднує лише платонічне кохання. Саме кохання в такому романі повне куртуазності. Загалом, «куртуазний» — той, що орудує усіма видами зброї, вправний в усіх видах мистецтва (спів, гра на різноманітних музичних інструментах, обізнаність в живописі тощо), грає в шахи, знається на морській справі, знає велику кількість іноземних мов.
2. Упродовж XI – XV ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які заступали один одного — романський(Романський стиль вирізнявся масивністю і зовнішньою суворістю споруд, які зберігають оборонні, захисні функції. Найбільша увага приділялася спорудженню храмів-фортець, монастирів-фортець, замків-фортець, що розташовували на підвищених ділянках місцевості. Головним будівельним матеріалом був тесаний камінь. З часом обробка кам'яних брил удосконалюється, а м'які різновиди каменю, легкі в обробці, стають джерелом для створення перспективних порталів, різьблених капітелей, рельєфів і згодом, скульптур, якими почали прикрашати західний фасад. Романські храми, переважно монастирські, будували з великого каменю, у простих формах, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, із дуже вузькими отворами дверей і вікон, із півциркульними арками.) і готичний(Особливе місце в мистецтві готики західноєвропейських країн займав міський собор — вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (переважно вітражів). Непорівнянний простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури ритмам динамічності архітектури, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.). Перший стиль — романський — панував у XI – XII ст., другий — готичний — у XII – XV ст. Ці стилі найбільш яскраво проявилися в архітектурі замків і церков.
3. Папа Григорій IX перетворив Інквізицію з Єпископської на Папську, підпорядкувавши її безпосередньо Святому Престолу. Для керування Інквізицією на різних рівнях призначались домініканці та францисканці, монахи з двох нових тоді жебручих орденів, значно рідше — монахи з інших орденів. Для єретиків, що не хотіли відректися від єресей, була призначена смертна кара, для виконання якої їх передавали до рук світської влади. Папа Інокентій IV у 1252 році дозволив Інквізиції застосовувати тортури. Тут треба помітити, що за весь час існування Інквізиції вона ніколи не застосовувала тортури так масштабно та жорстоко, як світська влада.
Объяснение:
ответ:
в конце xv века , шотландия, франция, швеция, испания и нидерланды