ответ:древний человек:гарпун с костяным наконечником, костяная игла, копьё с обожженным наконечником.
Древнейший человек: каменный топор, деревянная дубина, каменное рубило
Объяснение: Древнейшие примитивные каменные орудия из гальки, изготовленные по сходным образцам и обработанные сходным образом, обнаружены с останками ископаемых гоминид. Творцом этих орудий считается «человек умелый» – homo habilis. Охотой на зверя получали не только пищу, но и шкуру, кости, бивни и рога животных, что использовалось для изготовления различных орудий. Длинные кости животных и рога использовались в качестве орудий без последующей обработки. Иногда их только разламывали и расщепляли.
Объяснение:
Даладье (Daladier), Эдуард (p. 18.VI.1884) - французский политический деятель. По профессии преподаватель истории и географии. Родился в городе Карпентра (департамент Воклюз) в семье мелкого буржуа. Участвовал в 1-й мировой войне в качестве офицера. При поддержке Э. Эррио был избран в 1919 году в парламент от радикал-социалистической партии, одним из лидеров которой он был длительное время. В качестве секретаря Эррио совершил с ним в 1922 году поездку в СССР. С июня 1924 по июнь 1940 года (с небольшими перерывами) занимал министерские посты. В январе - октябре 1933 года - премьер-министр и военный министр, в январе - феврале 1934 года - премьер-министр и министр иностранных дел, 10 апреля 1938 - 21 марта 1940 года - премьер-министр, в апреле - мае 1938 и в мае - сентябре 1939 года - также министр национальной обороны и военный министр.
Объяснение:
Колективіза́ція — створення великих колективних господарств на основі селянських дворів. Передбачалося, що результатом колективізації стане ріст виробництва сільськогосподарської продукції на 150 %. Колективізація мала охопити майже всі селянські господарства, ліквідувавши «шкідливий буржуазний вплив» приватної власності.
Фактичною метою було перетворення всієї робочої сили села, а також міста, на робітників державних підприємств. Це давало змогу встановити повний економічний контроль влади над громадянами, поширити її політичне панування на економічно самостійне до цього селянство, тобто на практиці реалізувати ідею диктатури влади над усією країною, де селяни складали більш ніж 85 % населення. Було відомо, що реалізація плану зустріне певний опір, особливо з боку селян, яких мали позбавити землі, проте партійне керівництво приймало його як належне, мовляв «не розбивши яєць, не підсмажиш яєшні».
Найрадикальніше колективізація відбувалася у сільській місцевості, де вона нагадувала війну режиму проти селянства. Історики називають колективізацію однією з причин Голодомору 1932—1933 років в Україні.
Більшовики доводили, що рано чи пізно колективне сільське господарство має замінити дрібні селянські господарства. Однак, переконати селян погодитися з таким поглядом буде непросто й довго, особливо після тих вчинків, що їх за НЕПу отримали селяни. Реакція селян на створення в 1920-х роках колгоспів та радгоспів була малообнадійливою — до них вступило лише 3 % усіх сільськогосподарських робітників СРСР. Тому, опрацьовуючи перший п'ятирічний план, більшовики розраховували, що вони зможуть колективізувати не більше 20 % селянських дворів (для України це завдання виражалося в 30 %). Зосередивши увагу на індустріалізації, радянське керівництво, вочевидь, вирішило не брати на себе величезний тягар, пов'язаний із докорінним перетворенням сільського господарства.