Загалом елліністична пора грецької культури була досить плідною в усіх сферах матеріального та художнього життя. Основною і характерною ознакою елліністичної культури є її антинародний класовий характер, який нерозривно пов'язаний з інтересами панування і підкорення.
Елліністична культура-поняття, яке має два значення: хронологічне - культура доби еллінізму й типологічне-культура, що виникла в результаті взаємовпливів грецьких (еллінських) і місцевих елементів. Типологічне поняття дає розуміння про всю культуру античного світу від часів походів Александра Македонського (4 ст. до н. е.) до падіння Рим. імперії (5 ст. н. е.). Культура, що склалася на всій території античного світу, не була однорідною. В кожній області вона поєднувала місцеві традиції з культурою завойовників та переселенців.
Значний внесок еллінізму в розвиток нових форм синтезу мистецтв в архітектурних ансамблях і в обробці інтер'єра житлових і суспільних будинків. Елліністичні майстри більш вільно сполучать скульптуру і живопис з ордерними композиціями і стіною не тільки у фризах, фронтонах і метопах, але й в інших частинах будинків (цоколі, інтерколумнії, бази колон, глухі балюстради). Великого багатства і розмаїтості досягла декоративна обробка стін і підлог житлових будинків живописом і кольоровою мозаїкою зі складними орнаментальними і сюжетними зображеннями.
Объективные данные таковы. реформа способствовала распашке целины в сибири и казахстане (кое-где создавая острые национальные проблемы и вызывая массовый угон скота в китай) . но для этого не требовалось разрушать общину в центре россии. главное, что не произошло заметного шага в улучшении техники и организации земледелия. площади посевов выросли за годы реформы на 10,5 млн. дес. (на 14%). производство в 1911-1915 гг. по сравнению с 1901-1905 гг. выросло: пшеницы на 12%, ржи на 7,4, овса на 6,6 и ячменя на 33,7%. главный признак интенсивного хозяйства — рост животноводства («перегон зерна и кормов в мясо») . а вот вывод статистики: «по всем без исключения скота наблюдается (в 1905-1914 гг. ) сокращение в расчете на 100 жителей населения. с наступлением кризиса трехполья не хватает кормовых средств на содержание скота» . то есть, реформа переориентировала часть земли на товарный хлеб (на экспорт) , но при этом нарушился земледелия и животноводства.в целом прирост продукции в сельскохозяйственном производстве в результате реформы столыпина упал. в 1901-1905 гг. он составлял 2,4% в год, а в 1909-1913 гг. снизился в среднем до 1,4%. прирост продовольствия стал ниже прироста населения. безусловно, в те годы село россии укрепилось. но этому способствовала не продажа земли, а тот факт, что в результате революции 1905 г. были отменены выкупные платежи за землю, тяжелейшее бремя для крестьян (в 1903 г. эти платежи составили 89 млн. руб. — почти половину того, что сельское хозяйство россии получало за экспорт хлеба). кроме того, в 1909 и 1910 гг. существенные средства селу дал богатый урожай. выросли закупки техники, начали появляться удобрения. в целом вызвав тяжелые социальные потрясения, реформа столыпина не дала заметного общественного и эффекта.
Відповідь:
Загалом елліністична пора грецької культури була досить плідною в усіх сферах матеріального та художнього життя. Основною і характерною ознакою елліністичної культури є її антинародний класовий характер, який нерозривно пов'язаний з інтересами панування і підкорення.
Елліністична культура-поняття, яке має два значення: хронологічне - культура доби еллінізму й типологічне-культура, що виникла в результаті взаємовпливів грецьких (еллінських) і місцевих елементів. Типологічне поняття дає розуміння про всю культуру античного світу від часів походів Александра Македонського (4 ст. до н. е.) до падіння Рим. імперії (5 ст. н. е.). Культура, що склалася на всій території античного світу, не була однорідною. В кожній області вона поєднувала місцеві традиції з культурою завойовників та переселенців.
Значний внесок еллінізму в розвиток нових форм синтезу мистецтв в архітектурних ансамблях і в обробці інтер'єра житлових і суспільних будинків. Елліністичні майстри більш вільно сполучать скульптуру і живопис з ордерними композиціями і стіною не тільки у фризах, фронтонах і метопах, але й в інших частинах будинків (цоколі, інтерколумнії, бази колон, глухі балюстради). Великого багатства і розмаїтості досягла декоративна обробка стін і підлог житлових будинків живописом і кольоровою мозаїкою зі складними орнаментальними і сюжетними зображеннями.