Этот период в отношениях Китая и России можно назвать кризисом 1857–1860 годов, когда Россия использовала озабоченность китайского суда мятежом в Тайпине и сложные отношения Китая с западноевропейцами, кульминацией которых стала англо-французская экспедиция 1860 года для обеспечения аннексии области Амура. В 1858 году во время Второй опиумной войны Китай становился все слабее как «больной Азии», в то время как Россия укрепляла и в конечном итоге аннексировала северный берег реки Амур и побережье до границы с Кореей в «неравных договорах» Айгунском (1858) и Пекинской конвенции (1860).Россия и Япония получили контроль над островом Сахалин. Спецификой присоединения дальневосточных территорий было то, что оно относительно мирным путём через дипломатические переговоры. Китай был «занят» Второй опиумной войной, Россия через исследования видела, как сильно ей необходимы эти транзитные территории и воспользовавшись слабостью Китая, всё-таки, добилась передачи данных территорий.
Три изменения произошли во второй половине 19-го века, что привело к постепенному переходу к враждебности в отношениях между Японией и Россией. Хотя с 1639 года Россия вышла к берегам Тихого океана, их положение в регионе оставалось слабым. Это изменилось с 1860 года, когда Россия по Пекинскому договору приобрела у Китая длинную полосу тихоокеанского побережья к югу от устья реки Амур и начала строить военно-морскую базу Владивостока. Япония очень быстро стала развивающейся промышленной и военной державой, заимствуя и адаптируя лучшие технологии и организационные идеи Западной Европы. Тем временем Китай становился все более слабым внутри страны и был слишком слаб в военном и экономическом отношении, чтобы защитить свои обширные владения.
Объяснение:
Темпы развития науки и внедрения технологий Китая за последние 25 лет признаны беспрецедентными в истории. Он занимает одно из ведущих мест в мире по выпуску компьютерной техники и степени информатизации образования, здравоохранения, органов власти (электронное правительство). В Китае широко распространен интернет при законодательно утвержденной доктрине информационной безопасности. К началу XXI века Китай по уровню развития науки и технологий приблизился к мировому уровню. Беспрецедентный научно-технологический прорыв Китая демонстрирует преимущества китайской модели экономического развития.
На вході до Національного військово-історичного музею відвідувачів зустрічає величезний, на всю будівлю стенд із обличчями тих, хто впродовж останніх місяців віддав своє життя, захищаючи незалежність України. Ще рік тому його тут не було. Більше того – рік тому такий стенд складно було уявити…
Проект «Музеї онлайн» в цьому році пропонує увазі свого читача (й глядача) віртуальні тури знаковими експозиціями з огляду на процеси всередині країни та її протистояння зовнішній агресії. У травні ми опублікували мультимедійний матеріал із оновленого Національного музею Тараса Шевченка в Києві – 200-ліття Кобзаря набуло особливого значення на тлі Революції Гідності. А цими днями публікуємо віртуальний тур Національним військово-історичним музеєм України.
Музей розпочав свою роботу у 1998 році. До його колекції увійшли експонати установ-попередників – Київського воєнно-історичного музею, заснованого у 1910 році, та Музею історії військ Київського Червонопрапорного військового округу, створеного у 1967-му. Експозиція музею охоплює історію військової справи на теренах України від того часу, коли у причорноморських степах жили войовничі скіфи, й до сьогодення.
Незважаючи на брак фінансування (востаннє приміщення ремонтували чи не десятиліття тому, й деякі кімнати помітно потребують реставрації), музей «живе активним життям»: на додаток до постійної експозиції його співробітники організовують тематичні виставки. Коли ми знімали віртуальний тур, у музеї саме відкрилася виставка «Війна та мир Гетьмана Скоропадського» до 100-ліття початку І світової війни. Цей глобальний збройний конфлікт забрав понад 9 мільйонів життів і мав вирішальний вплив на історію XX століття. Лінія фронту проходила також територією України. Українці воювали на боці обох військових союзів, а тому для нас ця війна була й братовбивчою. Разом із тим, пришвидшивши падіння Російської та Австро-Угорської імперій, вона створила передумови для формування незалежної Української держави. Сьогодні, коли світ завмер на порозі нового глобального збройного конфлікту, а події вкотре розгортаються на території України, осмислена пам’ять про зроблені століття тому помилки й втрачені можливості вкрай важлива.