В 1905 году принял активное участие в массовом антиколониальном выступлении в Каркаралинске, и был одним из составителей петиции, в которой выдвигались политические требования. Букейханов был избран депутатом в Первую Государственную Российскую думу по Семипалатинскому округу, участвовал в составлении документа, названного «Выборгским манифестом», осуждающим роспуск Государтвенной Думы. За активную деятельность против колониальной политики царизма Алихан Букейханов сидел в тюрьмах Семипалатинска и Павлодара.
В 1907 году выходит царский манифест, «дарующий» народам России относительную политическую свободу. Это событие в России внесло свои коррективы и в деятельность казахской интеллигенции, она энергично берется за создание своих печатных изданий. Так первым изданием становится журнал «Айкап», который печатался на казахском языке (на основе арабской графики). Данное издание освещало все стороны жизни казахского народа. Авторы, собравшиеся вокруг журнала, представляли прогрессивную казахскую интеллигенцию. Важное место на страницах журнала занимало обсуждение аграрного вопроса, авторы пытались донести до сознания рядовых членов казахского общества те законы, на основании которых отчуждались исконно казахские земли, разъясняя при этом цели и планы царизма, предупреждая о том, что отчуждение излишков – только начало жесткой политики Российской империи. А. Букейханов также работал в кадетских газетах «Иртыш», «Омич», «Голос» в качестве редактора.
1.2 Ордерна система елліністичної архітектури
В архітектурі еллінізму, так само як і в попередній грецькій архітектурі, панує ордерна система:
Пристосований до нових містобудівних задач і до нових видів споруджень грецький ордер втрачає в епоху еллінізму строгість форм. Доричний і іонічний ордери відтепер не тільки вільніше сполучаються один з одним (наприклад, двох'ярусна колонада — унизу дорична, вгорі іонічна в перистилі храму Афіни в Пергамі), але і змішуються у своїх елементах, наприклад іонічна колоннада з доричним чи антаблементом триглифний фриз із зубчиками .
Коринфський «ордер» не одержує ще широкого розповсюдження в якості самостійної архітектурної системи і застосовується головним чином чи у інтер'єрі чи в архітектурі «малих форм». Виключення представляє єдине велике спорудження— Олімпейон в Афінах ; добудоване вже в епоху панування римлян. У коринфську капітель часто вводяться елементи східних стилів: наприклад єгипетського у Вежі Вєтров у Афінах чи перського в так називаному портику Биків на острові Делосе; у композицію коринфських капітелей пропилеї в Елевсині були введені зображення крилатих грифонів з тулубом лева. Проникання цих елементів у класичну систему грецького ордера свідчить про зворотний вплив східного мистецтва на грецьке. Характерним нововведенням в обробці ордера було широко розповсюджене часткове каннеліровання колони тільки в її верхній частині (близько 2/3 висоти).(5,156)
Широке і різноманітне застосування одержують перистилі, тобто криті колонади, що оточують архітектурно організований відкритий простір, будь то площа дворик чи двір житлового будинку. Перистильні композиції стають характерною рисою елліністичного міста, його ансамблів і житлових будинків.
Зміна смаків і застосування ордерів у перистильних композиціях відбилося на домірності його частин. Колони одержують велику стрункість не тільки в перистильних, але й у периптеральних композиціях (у перистилях відношення діаметра доричної колони до її висоти стає менше 1/7, у періптерах доходить до 1/7, в іонічних колонах — до 1/10).
Стрункість і легкість колон поєднуються зі значним розширенням інтерколумнієм до 4D в перистильних композиціях і до 3,5 D в периптеральних. Висота капітелей і антаблемента в ордерах також значно зменшується. Деталі ордерів, особливо в перистилях, відрізняються граціозністю і витонченістю архітектурного пророблення, складністю контуру обломів, тонкістю профілювання й орнаментальних порізок, близької за своїм характером до пророблення деталей інтер'єра.
Обробка квадровой стіни за до членування її ордером пілястр чи напівколон одержує в елліністичний період майже таке ж широке поширення, як і перистиль.(7,45)
У відношенні матеріалів і конструкцій елліністичне будівництво мало чим відрізняється від будівництва попередньої епохи, якщо не вважати удосконалення транспортних і вантажопідйомних механізмів і більш широкого застосування різноманітних лицювальних матеріалів. Відомі також одиничні приклади клинчатих арок і циліндричних зводів.
У прямому зв'язку з будівництвом багатих житлових будинків, палаців і вілл знаходиться розвиток садово-паркового і прикладного мистецтв — декоративної скульптури, різьблення на дорогоцінних і напівкоштовних каменях, металлопластинки, теракотових статуеток, посуду і меблів. Особливо славилася своїми великими і чудовими парковими ансамблями, розташований в центрі міста, Олександрія Єгипетська (Мусейон і гай Дикастеріона) і Антіохія в Передній Азії з її відомим усьому грецькому світу парком Дафни, що досягав 80 стадій в окружності (близько 15 км). Парки елліністичних міст прикрашалися фонтанами, басейнами, декоративною скульптурою, гротами, портиками, альтанками і т.п.