Объяснение:
Панування Риму на світовій політичній арені в першу чергу заслуга його правителів і сильною професійної армії. Завдяки постійним війнам, який вів Рим протягом всієї своєї історії, римською армією була розроблена не тільки сильна і мудра стратегія, але і правильна її організація.
Сильна стратегія римської армії
Після захоплення Римської імперії Італії, римські війська були значно реформовані і вдосконалені. У 1 столітті армія складалася з 25 легіонів, до складу кожного з них входило, щонайменше, чотири тисячі піхотинців і більше трьохсот чоловік кінного війська.
Ще одним надбанням римської армії було те, що на чолі кожного легіону стояли професійні полководці, які мали великий досвід в керівництві військами. Велика увага приділялася також обмундируванню воїнів.
Тіло захищали спеціальні металеві пластини, на голову надівали спеціальні шоломи з міцної шкіри і заліза. Армійським керівництвом на території сучасної Європи будувалися спеціальні військові табори.
Гай Юлій Цезар і його приймач Октівіан серпня всіляко сприяли розвитку армії, тому що основою їхньої зовнішньої політики було саме бажання розширити межі Римської Імперії.
Дивним є той факт, що ці правителі завжди говорили про те, що насправді Рим ні на кого не нападає, а навпаки – захищається від агресорів. Хоча видимих претендентів на владу в Римській Імперії у той час не було.
В 1725 г. умер российский император Петр I Великий. Перед императорским окружением встал вопрос, кто взойдет на престол. Оказалось, что ближайшее окружение Петра было поделено на две части. Одна часть – это аристократия: Голицыны, Долгорукие и т. д.; другая часть – это те люди, которые пришли к власти благодаря своим умениям и знаниям из самых низов: А.Д. Меншиков (рис. 2), П.А. Толстой (рис. 3), А.И. Остерман (рис. 4) и другие незнатные дворяне и выходцы из-за рубежа. Аристократия поддерживала внука Петра I, сына убитого царевича Алексея – Петра. Выходцы же из «гнезда петрова» хотели видеть на российском престоле жену Петра Великого – Екатерину.
Объяснение:
к