Ть будь ласка
1. прочитайте уривок із джерела. дайте відповіді на запитання.
«французьке королівство, як усі твердили, уважалося першим серед християнських держав як за своєю величчю й силою, так і за рівнем того авторитету, який мав король. стосовно королівської влади, то вона з часів свого виникнення завжди була незалежною, і король не визнавав над собою жодної іншої влади, крім бога. ця незалежність, хоч і властива іншим монархам, але далеко не всім, позаяк одні визнавали над собою владу церкви, як колись ія, або ж тепер неаполь, інші — владу імператора, як наприклад чехія і польща» (венеційський посол мікеле суріано про абсолютну владу французького короля, 1561
• чому влада французького короля вважалася незалежною?
• пригадайте з історії середніх віків, який ійський правитель визнавав владу папи.
2. прочитайте уривок із джерела. дайте відповіді на запитання.
«, згідно з думкою нашої ради, на наше глибоке переконання та в силу нашої королівської влади й авторитету сказали й що наш паризький парламент та інші наші трибунали було створено тільки для того, аби вершити правосуддя над нашими підданими; ми строго їм забороняємо в брати у своє усі справи, які можуть стосуватися держави, адміністрації та уряду; ці справи ми залишаємо за собою та нашими » (з едикту людовіка xiii про заборону парламентам () утручатися в державні справи й адміністрацію, 1641
• що означала заборона людовіка xiii судовим установам утручатися в державні справи?
• поміркуйте, з якою метою король прийняв цей едикт.
3. прочитайте уривок із джерела. дайте відповіді на запитання.
«влада короля є королі діють як слуги божі та його намісники на землі. бог через їхнє посередництво встановлює своє
королівська влада є необмеженою. аби зробити це слово ненависним і неприйнятним, багато хто навмисно ототожнює іння необмежене з інням деспотичним. але це цілком відмінні речі. без цієї необмеженої влади правитель не може ані чинити добро, ані карати зло; його влада повинна бути такою, аби ніхто не зміг її
треба коритися володарям так, як самій справедливості, без цього не може бути жодного порядку й успіху в справах. тільки бог може судити винесені ними вироки та їх тому кожний, хто не бажає коритися володареві, не піддається іншому суду, а засуджується нещадно на смерть як ворог народного спокою й людського суспільства.
піддані зобов’язані беззаперечно підкорятися володареві. тільки в одному випадку можна відмовитися коритися, а саме в разі, якщо володар наказує чинити всупереч божим заповідям» (з трактату відомого французького проповідника й письменника xvii ст. боссюета «політика, заснована на святому письмі»).
• чим обумовлює автор необхідність коритися володареві?
• чи сприяли подібні настанови зміцненню влади монарха?
• що має на увазі боссюет, коли згадує про божі заповіді?
4. прочитайте уривок із джерела. дайте відповіді на запитання.
«франція є монархією; король презентує тут усю націю, і перед королем кожен є тільки приватною особою. тому вся влада, уся сила зосереджується в руках короля, і в королівстві не може існувати іншої влади, крім тієї, яку він установив» (з висловлювання французького короля людовіка xiv про абсолютну владу монарха).
• як ви розумієте вислів: «король презентує тут усю націю»?
• чи свідчить цей вислів про абсолютну владу монарха?
5. прочитайте уривок із джерела. дайте відповіді на запитання.
«коли працюєш на державу — працюєш на себе. добробут одного приносить славу іншому. коли перше (держава) щасливе, піднесене й могутнє, то той, хто є причиною цього щастя (король), здобуває славу й, відповідно, заслуговує більше, ніж його піддані, насолоджуватися всіма життя» (з настанови людовіка xiv спадкоємцеві трону).
• як ви розумієте вислів: «працюєш на державу — працюєш на себе»?
• чому його вжив саме король людовік xiv?
• чи може сучасний державець керуватися таким принципом на практиці?
• яке ще подібне висловлювання людовіка xiv про державу ви знаєте?
6. прочитайте уривок із джерела. дайте відповіді на запитання.
«його розуму, від природи схильному до дріб’язковості, особливу насолоду приносили різні дрібнички. у військових справах він незмінно переймався всім, що стосувалося обмундирування, озброєння, зведення споруд, а також навчанням, дисциплі
так само він займався своїми палацами, придворними відомствами, особливими наїдками, що подавали до його столу, і завжди був певен, що може й тут чогось навчити людей, які (насправді) у цих справах розумілися набагато
подібна пустопорожня трата часу, що свідчила, на думку короля, про його щоденну пильну увагу, приносила тільки радість міністрам, які вертіли ним, як хотіли, навіюючи йому, що чинять саме так, як він » (з «мемуарів» герцога де сен-сімона про людовіка xiv).
• чи насправді король контролював усе довкола себе?
• чи варто державцю його рівня займатися щоденними справами?
Особыми привилегиями пользовались маньчжурские аристократы и потомственные дворяне, стоявшие на верху социальной лестницы цинского Китая. Даже рядовые маньчжуры имели в некоторых отношениях больше прав, чем многие китайские феодалы. Однако именно из среды последних выходило подавляющее большинство мелких и средних чиновников, которые верой и правдой служили иноземным правителям. Классовой основой маньчжурского владычества в Китае был сложившийся в борьбе против восставшего китайского народа союз завоевателей с китайскими феодалами.
Представители господствующих слоев многочисленных народностей, живших на территории Цинской империи, лишались права занимать какие бы то ни было должности в государственном аппарате, а китайцам-мусульманам разрешалась лишь военная служба.
Китайское крестьянство, составлявшее основную массу населения страны, было полностью бесправно и подчинено строжайшему надзору государственной власти. Низовыми ячейками надзора по-прежнему оставались сельские общины и десятидворки, основанные на строжайшей круговой поруке. В своей повседневной жизни крестьяне были связаны всевозможными обычаями и запретами. Они не могли распоряжаться своим хозяйством и имуществом, без разрешения резать свой скот, продавать свою продукцию, покупать соль и т. д. За нарушения многочисленных запретов им угрожали физические наказания, ссылки на тяжелые работы, а то и казнь.
Несмотря на чудовищный гнет и режим бесчеловечного террора, установленные маньчжурскими правителями, китайский народ не прекращал стихийного сопротивления. Оно принимало самые различные формы: бегство в труднодоступные горные местности, отказ от уплаты налогов, индивидуальное и групповое неподчинение властям. В условиях жестокой феодальной реакции открытое сопротивление неизбежно терпело поражение. В такой обстановке наиболее подходящими стали конспиративные формы борьбы.
На покоренных силой оружия территориях Китая стали складываться тайные организации, ставившие своей целью свержение власти маньчжуров. Основную массу членов этих братств составляли крестьяне, ремесленники, бездомный бродячий люд. Среди их вожаков были монахи, мелкие торговцы и служащие, беглые солдаты, выходцы из образованного сословия и даже помещики. Тайные общества стали центром притяжения всех оппозиционных элементов, давали им возможность продолжать борьбу против чужеземного господства.
Антиманьчжурская направленность являлась общей чертой различных тайных обществ, определяла главные стороны их деятельности.