Василий III продолжил дело отца. Он начал борьбу за отмену системы уделов и вёл себя как самодержец. Присоединил к Московской Руси Псков (1510 г.), Смоленск (1514 г.) и Рязань (1521 г.). В честь присоединения Смоленска, отвоёванного у Литвы, в Москве был построен Новодевичий монастырь, в который была помещена икона Смоленской Богоматери - защитницы западных рубежей Руси. Таким образом завершилось объединение земель вокруг Москвы, образовалась крупнейшая в Европе держава, которая с конца XV века стала называться Россией. Во время правления Василия III у государства были сложные отношения с Крымским и Казанским ханствами, следствием чего стал набег крымских татар на Москву в 1521 году. По случаю рождения в 1530 году долгожданного сына Ивана воздвиг в селе Коломенское церковь Вознесения (выполнена в шатровом стиле). Его жена Елена Глинская после смерти Василия станет регентом при малолетнем Иване IV, которого впоследствии назовут Грозным.
Для католической церкви отделение какой-то ее части означало потерю денег(так как каждый человек платил церкви налог). В те времена многие страны пытались отделиться от католической церкви. Так и возникло, например, лютеранство. У гусистов(последователей Яна Гуса) была цель. Они хотели, чтобы нельзя было взимать плату за таинства и продавать церковные должности.
Их требования:1)Нельзя слепо подчиняться церкви, но нужно думать самим.2)Собственность должна принадлежать справедливым. 3)Каждый христианин должен искать правду, даже рискуя благополучием, спокойствием и жизнью.
Після повалення внаслідок жовтневого перевороту 1917 р. у Петрограді Тимчасового уряду, проголошення II Всеросійським з'їздом Рад радянської влади і обрання на ньому більшовицького уряду-Ради Народних Комісарів (РНК) на чолі з Леніним помітно активізувалася боротьба більшовиків України за встановлення тут радянської влади.Усупереч існуючій в Українській Народній Республіці легітимній владі Центральної Ради українські більшовики провели у Харкові 11-12 грудня 1917 р. так званий І Всеукраїнський з'їзд Рад. На з'їзді було близько 200 делегатів, які представляли 89 Рад із майже 300, котрі діяли в Україні на момент роботи з'їзду Рад у Харкові. І хоча, на думку сучасних дослідників, при такому представництві І Всеукраїнський з'їзд Рад навряд чи можливо вважати легітимним, однак він розглянув назву питань установчого характеру, зокрема: 1) про сучасний політичний момент; 2) про організацію влади в Україні; 3) про самовизначення України; 4) про вибори Центрального Виконавчого Комітету Рад України. Також на порядку денному з'їзду стояло питання "Про Донецько-Криворізький басейн".Одним із головних питань на І Всеукраїнському з'їзді Рад було питання про владу в Україні. У резолюції з'їзду "Про організацію влади на Україні" від 12 грудня 1917 р. стосовно влади визначалося: "Влада на території Української республіки віднині належала виключно Радам робітничих, солдатських і селянських депутатів; на місцях - міським, губернським та обласним Радам, а в центрі - Всеукраїнському з'їздові Рад робітничих і селянських депутатів, його Центральному Виконавчому Комітетові і тим органам, які він створить.Україна проголошується Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів".У резолюції 1 Всеукраїнського з'їзду Рад "Про самовизначення України" були визначені принципи відносин Української Радянської Республіки з Російською Радянською Республікою. З'їзд визнав Українську республіку федеративною частиною Російської республіки, а потім, виходячи з цього, доручив ЦВК Рад України "негайно поширити на територію Української республіки всі декрети і розпорядження робітничо-селянського уряду федерації, які мають загальне для всієї федерації значення". Мова йшла про акти про землю, про робітничий контроль над виробництвом, про повну демократизацію армії тощо.З'їзд обрав Центральний Виконавчий Комітет Рад України у складі 41 члена. Ще 20 його членів належало обрати на наступному з'їзді Рад селянських депутатів. Серед обраних перших членів ЦВК було 35 більшовиків, 4 лівих есери, 1 лівий український соціал-демократ, 1 меншовик. Головою ЦВК України було обрано лівого українського соціал-демократа Ю. Медведєва. 17 грудня 1917 р. ЦВК України утворив перший радянський уряд - Народний секретаріат.
Василий III продолжил дело отца. Он начал борьбу за отмену системы уделов и вёл себя как самодержец. Присоединил к Московской Руси Псков (1510 г.), Смоленск (1514 г.) и Рязань (1521 г.). В честь присоединения Смоленска, отвоёванного у Литвы, в Москве был построен Новодевичий монастырь, в который была помещена икона Смоленской Богоматери - защитницы западных рубежей Руси. Таким образом завершилось объединение земель вокруг Москвы, образовалась крупнейшая в Европе держава, которая с конца XV века стала называться Россией. Во время правления Василия III у государства были сложные отношения с Крымским и Казанским ханствами, следствием чего стал набег крымских татар на Москву в 1521 году. По случаю рождения в 1530 году долгожданного сына Ивана воздвиг в селе Коломенское церковь Вознесения (выполнена в шатровом стиле). Его жена Елена Глинская после смерти Василия станет регентом при малолетнем Иване IV, которого впоследствии назовут Грозным.
Объяснение: