На початку січня 1245 року галицько-волинський князь Данило Романович зустрівся з ханом Золотої Орди Батиєм. Історики неоднозначно трактують цю зустріч та пов’язані з нею наступні події. Внаслідок переговорів між Данилом і Батиєм зав’язалися союзницькі стосунки.
Завдяки цьому галицько-волинські землі на деякий час були вбережені від набігів золотоординців.
6 грудня 1240 року Батий захопив Київ. Завойовницькі полчища рушили від Києва на захід, винищуючи все на своєму шляху. У місті Володимирі винищені були поголовно всі мешканці. Русичі, захоплені зненацька, кидали свої житла в містах і селах, ховалися по лісах або втікали, самі не знаючи куди. Татари пограбували спорожнілий Галич. Завойовники розділилися на дві частини: одні через Карпати пішли в Угорщину, інші через Польщу – в Сілезію і Моравію, звідки через три роки повернулися назад у свої степи.
У 1245 році прибули посли від хана Батия до Данила з грізним посланням: «Дай Галич!». Данило, зайнятий безперервними війнами зі своїми суперниками, не встиг укріпити своїх міст і не був у змозі дати відсіч татарським полчищам. Він заздалегідь іде в Золоту Орду на поклін до хана, щоб визнати себе його данником і зберегти свою землю.
26 жовтня 1245 року вибрався Данило в гості до хана Батия. По дорозі заїхав у Київ, далі до Переяславля. На початку січня 1246 року він прибув до Батия на Волгу. Данила лякали чутки, що монголи змусять його, християнина, кланятися кущу, вогню і мертвим пращурам. Тут його зустрів прислужник князя Ярослава Всеволодовича Сонгур і сказав: «Брат твій Ярослав кланявся кущу і тобі кланятися», на що вівповів розсерджений Данило: «Диявол говорить із уст ваших. Бог запре уста твої і не буде почуто слово твоє». В цей час Данила покликав Батий. Князь був втішений, що його не примушували робити нічого такого, що скидалося б на служіння ідолам. Батий звернувся до нього: «Даниле! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов єси, то й се добре. Чи п’єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумис? Данило відповів: «Досі я не пив. А нині ти велиш – п’ю». Батий сказав: «Ти вже наш таки татарин. Пий наше пиття!».
Гостював Данило у Батия двадцять п’ять днів і отримав дозвіл управляти галицько-волинськими землями. Рідні і близькі раділи, що Данило повернувся живий і здоровий від Батия, але журилися з його приниження. Про це пише з жалем літописець: «О, лихіша лиха честь татарськая! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, Володимиром, Галичем, іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять і погрози ідуть, (і) він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарськая!».
Хоч для Данила ця гостина у хана була принизливою, проте він досягнув успіху – зберіг свою державу на деякий час від грабіжницьких нападів татарської орди.
В літописі є згадка про те, коли Данило зустрівся із німецькими послами. Останні дивувалися з незвичайного для них озброєння русичів (з їхньої блискучої татарської зброї). Можна припустити, що Данило мав певні домовленості про економічну співпрацю з монголо-татарами. В літописі неодноразово згадується про те, що Данило змушений поставляти збіжжя, коней або навіть надавати військову до монголо-татарам у їхніх походах на Польщу, Литву тощо. Золотоординські хани часто називають Данила «спільником». Ймовірно (за умовами договору) між Данилом і Батиєм русичі і монголо-татари змушені були співпрацювати саме у військових і економічних питаннях. Проте нема згадок, що Данило платив данину монголо-татарам. Очевидно, відносини між Данилом і Батиєм були відносно дружними. А одна з версій, що Батий дозволив 100 караїмським сім’ям переселитися до Галича, засвідчує швидше про співпрацю обох правителів.
Своїм дипломатичним хистом Данило зумів зберегти Галицько- Волинську державу від розорення монголо-татарською ордою.
1.Вклад мыслителей Ближнего и Среднего Востока в развитие мировой науки Текст научной статьи ... Философия и наука в исламе. ... на арабо-мусульманском Востоке ислам поощрял развитие науки, техники, культуры и поэтому.
2.Современные культурные процессы в Казахстане многолики и ... По причине комплекса исторических обстоятельств Казахстан является ... сохранения и популяризации культурного наследия народа Казахстана. ... и приумножению материальных и интеллектуальных ценностей поколений.
3.прожившего много лет в Китае, не верили его рассказам о великолепных ... Между тем жизнь средневекового Востока была неспокойна. ... более чем двух тысячелетий, почти не изменившись, сохраняли ведущую роль в ... которая на современном этапе развития глобальной цивилизации дает этой стране ...
Объяснение:
Восемнадцатый век стал для России эпохой резкого рывка в развитии всех сторон жизни государства. Это коснулось не только политической и социальной сфер, но и экономической системы.
Объяснение:
Экономика государства перешла на качественно новый уровень, и позволяла Российской империи чувствовать себя более уверенно на международной арене. Такой необычайный скачок смог произойти благодаря нескольким довольно важным реформационным действиям правителей того времени.
Это были факторы, повлиявшие не только на экономику, но и на политику.
Самые важные реформы были проведены Петром Первым во времена его царствования. Это произошло благодаря стремлению императора к европейскому уровню жизни в стране. Он ввел подать, что укрепило государственную казну. Также отправлял молодежь учиться за границу, и это повышало её грамотность в науках, в том числе и экономических. Петр также ввел таможенные пошлины и строго карал за воровство.
Немалую роль в поднятии экономики сыграла и Екатерина. Благодаря её политике были отменены госпошлины и освоены новые земли для ведения хозяйственной деятельности.
В целом, взлету экономики модернизация России с оглядкой на опыт Европейских стран. Получив качественную экономику, государство получило дополнительные возможности для роста всех аспектов державы.