Жанна захищалася з рідкісною мужністю й винахідливістю, але 2 травня 1431 роки їй було пред’явлено звинувачення в чаклунстві (звинувачення в єресі відпали) і було запропоновано відректися від віри в «голосі» і від носіння чоловічого одягу. Під страхом смерті вона погодилася на зречення і 28 травня була засуджена до довічного ув’язнення. Однак у в’язниці їй підкинули чоловічий одяг, що означало рецидив злочину і автоматично вело до смерті. Незважаючи на явну провокацію, Жанна заявила, що одягла чоловічий одяг добровільно, що бере зречення назад і шкодує про нього. Два дні потому — 30 травня 1431 року її заживо спалили на ринковій площі Руана. За свідченням очевидця, секретар англійського короля, «повернувся після страти Жанни, стогнучи, і плакав про те, що він бачив там, кажучи: «Ми всі загинули, бо спалили людину добру і святу»». Процес реабілітації Жанни було розпочато в 1455 році на прохання її матері. В ході процесу були заслухані 115 свідків, і нарешті, 7 липня 1456 року в присутності папського легата Жанну реабілітували. При цьому беатифікована вона була тільки в 1909 році, а канонізована — в 1920.
Борьба за свержение золотоордынского ига стала в XIII—XV вв. главной национальной задачей. Восстановление экономики страны и ее дальнейшее развитие создали предпосылки для объединения русских земель. Решался вопрос — вокруг какого центра объединятся русские земли. На лидерство претендовали, прежде всего, Тверь и Москва. Тверское княжество как самостоятельный удел возникло в 1247г., когда его получил младший брат Александра Невского — Ярослав Ярославич. После смерти Александра Невского Ярослав стал великим князем (1263—1272). Тверское княжество было тогда сильнейшим на Руси. Но не ему суждено было возглавить объединительный процесс. В конце XIII — начале XIV в. стремительно возвышается Московское княжество.
Д