В российской истории нет другой личности, которая вызывала бы больше разногласий среди исследователей, чем личность царя Ивана Васильевича, прозванного современниками Грозным. Большинство крупнейших русских историков XIX — ХХ столетий в своих трудах обращались к той эпохе, анализируя и давая оценку, как личности самого царя, так и времени его правления. Несмотря на то, что ученый-историк в исследовании опираться только на источники (документы), оценки деятельности и личности Ивана Грозного в трудах историков очень разные. Одних исследователей ввергают в ужас страшные проявления его беспощадной деспотичной натуры. Другие отдают предпочтение значимости целей, которые ставил перед собой Грозный царь, и признают его одним из величайших деятелей русской истории.
Объяснение:
Вроде так.
Причины возвышения Владимиро-Суздальского княжества:
1) Ополье- территория с плодородной почвой (достаточно много плодородных земель);
2) Возросший приток переселенцев от половецких набегов, усобиц итд.;
3) Леса, богатые зверем, грибами и ягодами;
4) Сеть рек, богатых рыбой;
5) Профессиональный опыт переселенцев- ремесленников и земледельцеы;
6) Отсутствие опасности набегов степняков;
7) Нахождение на пересечении торговых путей (по рекам Оке и Волге);
Основные занятия: земледелие, скотоводство, рыбная ловля, добыча соли, бортничество, бобровый промысел итд.
Объяснение:
Період перебування при владі імператора Муцухіто було названо «Мейдзі» — «освічене правління». У цей час були проведені реформи. Починаючи з 1860-х у країні проводиться низка реформ, що насамперед ліквідувала поділ країни на окремі князівства.
У 1871 видано указ про новий адміністративно-територіальний устрій: скасовувався поділ на князівства, територія Японії поділялася на префектури.
З виданням Рескрипту про освіту була також здійснена реформа освіти. Створювалися нові середні школи, відкрився Токійський університет. Уряд заохочував відправку японців за кордон для отримання освіти.
У 1872—1873 проведено аграрну реформу. Скасовувалася власність князів і феодалів на землю, офіційно дозволялася купівля-продаж землі. Власність на землю була визнана за тими, хто фактично нею розпоряджався. Це узаконило права «нових» поміщиків і- заможних селян. У результат реформи — третя частина оброблюваної землі в Японії була вилучена із власності селянських громад. Аграрна реформа поклала початок розвитку капіталістичних відносин в японському селі, не ліквідувавши при цьому поміщицького землеволодіння.
То реформи Мейдзі були необхідністю
он власный. и интересный