Арнулф Каринтійский (нім. Arnulf von Kärnten; близько 850—8 грудня 899) — з 887 року король східних франків та імператор з 896 року, один з представників династії Каролінгів.
Зміг на деякий час зміцнити Франкську імперію, а також вдало змагався з норманами. Проти останніх здійснив декілька успішних походів, а у 891 році під Левеном (сучасні Нідерланди) Арнульф завдав їм нищівної поразки.
Водночас для зміцнення держави призначав у найбільш неспокійних частинах герцогів та маркграфів. У 890 році призначив Енгельдеона маркграфом Баварії, чим ненавмисно сприяв відновленню незалежності цієї важливої області в Східно-Франкському королівстві та майбутньої роздрібненості Німеччини.
2.Людовик IV Дитя (нім. Ludwig das Kind; вересень або жовтень 893, Альтеттінг — 20 / 24 вересня 911, Франкфурт-на-Майні) — король Східно-Франкського королівства з 21 січня 900, син імператора Арнульфа Каринтійського і Оди Франконської.
Людовик був обраний королем на з'їзді в Форхгаймі, що зібрався в січні 900, а пізніше, 4 лютого, він був коронований. Попри дитячий вік Людовик був центром державного життя. Все ж він не міг навчати власний уряд, оскільки дуже часто був хворий і занадто фізично слабкий. Фактичними володарями були дворяни і єпископи, що дозволяє припустити, що якраз слабке здоров'я Людовика було причиною для його підвищення. Його найвпливовішими консультантами були архієпископ Майнца Хатті I і єпископ Констанца Саломон III.
3. Ко́нрад I (нім. Konrad I; близько 881 — 23 грудня 918, Вайльбург, Гессен, Німеччина) — король Східно-Франкського королівства (Німеччини), син Конрада Старшого, герцога франконського, і Глісмут, дочки імператора Арнульфа Каринтійського, відтак, по матері родич Каролінгів.
1 вопрос сомневаюсь но все же: возможно, Александр I не рискнул сам ввести конституцию в стране, хотя прекрасно понимал,что она нужна, но осознавал, что общество это не примет и недовольные свергнут его (так же как сам Александр сверг своего отца Павла I ), поэтому он хотел отойти от дел и отдать власть в "народное представительство"
2. Негласный комитет - это круг ближайших саратников императора, на заседаниях которого обсуждались идеи и преобразования страны, реформы и.т.д. Главным результатом деятельности Негласного комитета должно было стать ограничение самодержавия. Сам Александр хотел прийти к этому, но вначале решено было провести реформы в области управления страной.
1). В Александре I формировались лицемерие, скрытность, критические отношение к Екатерине, и к отцу. Значительное влияние на будущего императора оказал один из. Его воспитателей Лагарп. Он пытался внести идеи либерализма в сознание Александра. В то же время частое предварение при дворе его отца в Гатчине превратило его в любителя парадов и маневров. После воцарения Павла, Александр был вынужден поддерживать мероприятия отцами укреплению самодержавной власти, но и заложенные Лагапром либеральные идеи не покидали его.
Зміг на деякий час зміцнити Франкську імперію, а також вдало змагався з норманами. Проти останніх здійснив декілька успішних походів, а у 891 році під Левеном (сучасні Нідерланди) Арнульф завдав їм нищівної поразки.
Водночас для зміцнення держави призначав у найбільш неспокійних частинах герцогів та маркграфів. У 890 році призначив Енгельдеона маркграфом Баварії, чим ненавмисно сприяв відновленню незалежності цієї важливої області в Східно-Франкському королівстві та майбутньої роздрібненості Німеччини.
2.Людовик IV Дитя (нім. Ludwig das Kind; вересень або жовтень 893, Альтеттінг — 20 / 24 вересня 911, Франкфурт-на-Майні) — король Східно-Франкського королівства з 21 січня 900, син імператора Арнульфа Каринтійського і Оди Франконської.
Людовик був обраний королем на з'їзді в Форхгаймі, що зібрався в січні 900, а пізніше, 4 лютого, він був коронований. Попри дитячий вік Людовик був центром державного життя. Все ж він не міг навчати власний уряд, оскільки дуже часто був хворий і занадто фізично слабкий. Фактичними володарями були дворяни і єпископи, що дозволяє припустити, що якраз слабке здоров'я Людовика було причиною для його підвищення. Його найвпливовішими консультантами були архієпископ Майнца Хатті I і єпископ Констанца Саломон III.
3. Ко́нрад I (нім. Konrad I; близько 881 — 23 грудня 918, Вайльбург, Гессен, Німеччина) — король Східно-Франкського королівства (Німеччини), син Конрада Старшого, герцога франконського, і Глісмут, дочки імператора Арнульфа Каринтійського, відтак, по матері родич Каролінгів.