Колоніальна політика провідних європейських держав в Азії та Африці мала як негативні, так і позитивні наслідки. Після завоювання колоній європейці почали інтенсивно освоювати їх. Метрополії (держави та приватні компанії) вкладали в ці території значний капітал. Так, великі інвестиції спрямовували в добувну промисловість Південної Африки для розробки її родовищ золота й алмазів. У колоніях будували залізниці. Особливо інтенсивне залізничне будівництво велося в Індії, Західній Африці, Південній Африці. Потреба в кваліфікованих кадрах для промислового виробництва й колоніальної адміністрації сприяли створенню національної системи освіти. Наприкінці XIX ст. були закладені основи спеціалізації сільського господарства у виробництві експортних культур. Панування європейських країн в Африці стримувало зростання злочинності та розвиток міжнаціональних і міждержавних конфліктів на етнічному й релігійному ґрунті. З іншого боку, залучення колоній до світового ринку, створення основ промислового виробництва супроводжувалося хижацькою експлуатацією населення колоній і їхніх природних ресурсів. Панування колонізаторів, феодальні пережитки зумовили зростаюче аграрне перенаселення. Ґрунти виснажувалися, неухильно знижувалася врожайність. Мільйони людей гинули від голоду та епідемій.
Объяснение:
Римляни використовували тактику, розраховану на затягування війни, на виснаження сил противника, що боровся на чужій території. Результатом цього стало ослаблення армії Ганнібала. З 212 ініціатива стала переходити до римлян, які здобули ряд перемог в Сицилії (в 211 взяття Сіракуз) і Італії (в 211 взяття Капуї) . Командував римським військом в Іспанії полководець Корнелій Сципіон Африканський Старший сміливим кидком захопив головну фортецю карфагенян-Новий Карфаген (209). Спроба Гасдрубала прийти з Іспанії на до братові Ганнібалу закінчилася розгромом військ Гасдрубала при Метаврі в 207. У 204 римське військо під керівництвом Сципіона висадилося у Г.Карфагена. Відкликаний у зв'язку з цим в 203 в Африку Ганнібал прийняв командування над погано навченим ополченням і залишками найманого війська і був розбитий в битві при Заме (202). У 201 був укладений мир, що передбачав відмову Карфагена від Іспанії на користь Риму, заборона йому вести війни в Африці, знищення карфагенського флоту і виплату величезної грошової контрибуції.