Cначала вспомним, что во время Гуситского движения воссавшие (гуситы) разделились на две группы: умеренные и табориты.
Умеренными были в основном зажиточные бюргеры и большинство дворян. Они требовали:
упразднить привелении и землевладения католической церквивести богослужение на родном, чешском языкеупростить обряды и др.Но кого же называли таборитами? Таборитами были в основном крестьяне, горожане, бедные рыцари. Так их назвали потому что собирались на горе Табор (на юге Чехии). Они требовали не только реформы церкви, но и общества:
уничтожить частную собственностьуничтожить все повинностиуничтожить все налоги и др.
Зростання економічної могутності Запоріжжя, відсутність кріпацтва й демократичний устрій Козацької республіки непокоїли царський уряд.
Закінчення російсько-турецької війни 1768-1774 рр., у наслідок якої Росія здобула вихід до Чорного моря, придушення селянського повстання розв'язали імперським урядовцям руки й пришвидшили справу ліквідації козацького устрою на Запоріжжі.
4 червня 1775 р. війська генерала П. Текелія раптово оточили Січ-столицю , де стояла невелика залога, і зажадали її капітуляції. Після бурхливої військової ради, зваживши на сили сторін, козаки вирішили скласти зброю. Наступного дня за наказом П. Текелія із Січі було вивезено боєприпаси, артилерію, скарб, архів, клейноди і прапоти тощо. Всі будівлі на Січі, крім укріплень, зруйнували.
Від 25 травня до 8 червня 1775 р. російська армія повністю захопила запорізькі землі. Осереддя української державності й волелюбного духу було знищено.
У червні 1775 р. вийшов сенатський указ, що поклав край надіям козаків на відродження Січі.
Відповідь:
"Жалувана грамота дворянству" Катерини ІІ (1785 рік)
Пояснення:
Грамота зрівняла у правах російське та українське дворянство (першопочатково козацьку старшину). Вона підтверджувала звільнення від обов'язкової служби державі та сплати податків. Це надало їм права на свободу слова та зборів, а також право на судовий процес. Дворяни мали виключне право володіти маєтками, заселеними кріпаками; маєтки, що перебувають у власності дворян, стали спадковою власністю, і право відкликати право власності на маєток (а також відкликати дворянський чин) було покладено на суди. Грамота надавала дворянам велику владу над своїми кріпаками; дворяни здобували судову владу над усіма злочинами, вчиненими кріпаками, за винятком пограбувань та вбивств, а також мали право засудити кріпака до покарання в Сибіру, а також відкликати його.
Грамота, однак, підкреслюючи розрізнення певних елементів дворянства, фактично сприяв ворожнечі між старою аристократією (нащадками князів і бояр) та новим дворянством (яка набула свого статусу як винагороду за службу державі). Тим не менш, визнаючи дворянство елітним класом, грамота гарантувала, що дворянство підтримуватиме автократичну форму правління в Росії, будучи привілейованим та лояльним до імперської влади класом.