Тема. Гельсінська конференція
1 серпня 1975 року в Гельсінкі главами 35 держав підписано «Заключний акт Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі». Він закріпив політичні і територіальні підсумки Другої світової війни та встановив принципи взаємовідносин між державами-учасниками, ставши унікальним документом континентального характеру.
Табори-протиборці часів Холодної війни
Ініціатором скликання загальноєвропейського саміту вважається міністр закордонних справ СРСР Андрій Громико, який у 1966 році озвучив цю ідею в Італії. Вона була підтримана, проте реальна підготовча робота гальмувалася через придушення країнами ОВД «Празької весни».
До переговорів та її підписання були залучені США (як гарант договору про Західний Берлін) та Канада (для нівеляції виняткового статусу США).
Країни, що підписали:
ФРН
НДР
Австрія
Бельгія
Народна Республіка Болгарія
Канада
Кіпр
Данія
Іспанія
США
Фінляндія
Франція
Велика Британія
Греція
Угорська Народна Республіка
Ірландія
Ісландія
Італія
Ліхтенштейн
Люксембург
Мальта
Монако
Норвегія
Нідерланди
Польська Народна Республіка
Португалія
Соціалістична Республіка Румунія
Сан-Марино
Ватикан
Швеція
Швейцарія
Чехословацька Соціалістична Республіка
Туреччина
СРСР
Соціалістична Федеративна Республіка Югославія
Міждержавні домовленості:
В міжнародно-правовій сфері: закріплення політичних і територіальних підсумків Другої світової війни, виклад принципів взаємовідносин між державами-учасниками, в тому числі принципу непорушності кордонів; територіальна цілісність держав; невтручання у внутрішні справи іноземних держав;
У військово-політичній сфері: узгодження заходів зміцнення довіри у військовій області (попередні повідомлення про військові навчання і великі пересування військ, присутність гачів на військових навчаннях); мирне врегулювання суперечок;
В економічній сфері: узгодження основних сфер співробітництва в галузі економіки, науки і техніки та захисту навколишнього середовища;
В гуманітарній сфері: узгодження зобов'язань з питань прав людини і основних свобод, в тому числі свободи пересування, контактів, інформації, культури та освіти, право на працю, право на освіту і медичне обслуговування.
Прочитайте уважно конспект і дайте письмову відповідь на запитання:
Коли відбулась конференція?
Хто був ініціатором?
Які країни підписали домовленості*
Що було вирішено?
«Цена восстановления: подвиг народа»
Первая ассоциация, которая возникает после этой темы – Великая Отечественная война.
Каждому из нас известно начало и ход войны. Нет такой семьи сейчас, чьи бы родственники не участвовали в Великой Отечественной войне.
Мы знаем о жестоких событиях, о героизме, подвигах и невероятной силе духа тех, кто был на фронте.
Но вместе с окончанием войны подвиги только начинались, поскольку стране, да и всей Европе, требовалось восстановление. И в этом восстановлении участвует не вождь и не его приближенные, а простые люди делали все руками властей.
Снова начались тяжелые времена, которые, кажется, не заканчивались на протяжении долгого времени. Снова начался голод, снова никто не хотел давать людям свободы, несмотря на пример жестокого режима, который погубил половину Европы. Надежды на лучшее не оправдались, и людям ничего больше не оставалось как продолжать трудиться, терпеть и наслаждаться тем малым, что они имели.
Думаю, в этом великом терпении есть как и «бич» нашей культуры, так и невероятный подвиг. У наших дедушек и бабушек была невероятная сила духа. Они восстановили страну и свое положение, они сделали условия в стране пригодными для жизни и это целиком и полностью подвиг и заслуга народа.