Последствия восстания декабристов были весьма неоднозначны. Если смотреть с одной стороны, то неудавшаяся революция привела к ужесточению политики императора и многочисленным репрессиям: ссылке на каторгу большей части восставших, казни лидеров движения и многочисленным смертям. С другой стороны, было положено начало формирования революционного самосознания в стране.Но декабристам было суждено потерпеть поражение: большая часть революционеров в тот день не явилась на восстание. О плане декабристов стало известно власти, поэтому присяга Николая на четыре часа раньше. В конечном итоге сенаторы присягнули к Николаю I, а декабристы пришли слишком поздно. Восстание было подавлено, как и все последующие. Бунтовщики на Сервисной площади были расстреляны картечью.
Объяснение:
В России в XVII веке укрепился стиль барокко, а в Европе (во Франции и Англии) в XVII веке зарождается новый стиль — классицизм. Так же как и современное ему барокко, он стал естественным результатом развития архитектуры Возрождения и ее трансформации в разных культурно-исторических и географических условиях.
Классицизм характерен в XVII в. для стран, в которых происходил активный процесс сложения национальных государств, и нарастала сила капиталистического развития (Голландия, Англия, Франция). Классицизм в этих странах нес в себе новые черты идеологии восходящей буржуазии, ведущей борьбу за устойчивый рынок и расширение производительных сил, заинтересованной в централизации и национальном объединении государств.
Відповідь:
Через Коломацькі чолобитні
Пояснення:
Після смерті Скоропадського почалася завзята боротьба старшини на чолі з Полуботком за владу. У 1723 року запорозькі козаки, під начальством Голіцина, для захисту Росії від набігів, виступили в похід до Буцького броду. Під час стоянки табором на річці Коломаці, головним чином за сприяння командира Миргородського полку (миргородського полковника) Апостола, були написані чолобитні про скасування зборів і про обрання народом гетьмана, відіслані до Глухова, в колегію, а звідти відправлені в Санкт-Петербург. Ці Коломацькі чолобитні здивували Петра Великого. Петро Великий направив людей, аби розслідувати всі обставини їх складання. Їх очолив А. І. Румянцев, з питанням чи дійсно народ брав участь в їх (чолобитних послань) складанні. Румянцев провів опитування місцевих жителів і привіз негативну відповідь, розкривши цілу мережу інтриг Полуботка та інших старшин. У травні 1723 року Полуботок був викликаний до Петербурга, де він подав чолобитну Петру I про скасування нових порядків, чим дуже розгнівав царя. Ба більше, були сфабриковані й інші справи проти Полуботка, зокрема про його таємний зв'язок із Пилипом Орликом, який був у вигнанні. Петро Великий велів ув’язнити Полуботка з товаришами в Петропавловську фортецю і провести слідство. Полуботок, в грудні 1724 року, помер в ув'язненні від хвороби, відмовившись від надісланого імператором лікаря.