1) Идеология:
в СССР господствовала теория классовой борьбы, целью которой является установление диктатуры пролетариата в социалистическом государстве на пути построения справедливого бесклассового общества. В Германии господствовала теория национальной борьбы, превосходства одной расы над другой. Сопровождалась расовыми чистками.2. Вождизм (культ личности):
и право и леворадикальные возвышали правителя, превращали его образ в идеал.3. Гос.контроль над СМИ
Значительная система пропаганды, тотальный контроль над средствами массовой информации, жёсткая цензура в обоих государствах.4)Наличие карательных органов для проведения террора:
и в СССР и в Германии в то время существовали системы репрессивных органов, сложившиеся из судебных и внесудебных органов. Осуществлялся надзор и контроль над каждым гражданином, независимо от его социального положения5) Господство гос-ва в экономике:
В СССР происходило полное подчинение экономики государству, а также ликвидация частной собственности.
В Германии, в отличие от СССР, не пошли на тотальную национализацию промышленной и финансовой сферы, сохранив частнособственнические классы. При Гитлере капитализм развивался вполне успешно.
6) Господство одной партии:
Господство единой партии (коммунистической партии в СССР и национал-социалистической партии в Германии). Подчинение всех государственных учреждений (армия, полиция, органы безопасности, суды, органы местного самоуправления) правящей партии.
Загальна особливість Північного Відродження – гуманістична творчість розгортається у вченому, ідеологічному аспекті. Це філософські суперечки, теологічні проблеми, боротьба гуманістів із середньовічною схоластикою. Культура в цей період має яскраво виражений релігійний характер. Не було відродженням античних традицій, які у Європі практично відсутні, стало культурою, що розвивалася під впливом Італії. Мистецьке Відродження зростало на готичній традиції.У країнах, залежних від Османської імперії, Ренесанс проявився слабо; у Московській державі його взагалі не було, за винятком кількох наслідувань.
Объяснение:
Відповідь:
ісля Другої світової війни розвиток науки і технології набув таких швидких темпів, що отримав назву науково-технічна революція. У період 20-30-х років для подвоєння об`єму наукових знань потрібно було 24 роки, у 1945-1964 рр. – 14 років, наприкінці ХХ ст. – 5-7 років.
Найбільшим відкриттям людства у ХХ ст. було оволодіння ядерною енергією. Проте це відкриття у першу чергу було використано у військовій сфері. Створення атомної, а згодом, водневої і термоядерної зброї поставило людство перед можливістю повного знищення. Лише у 1956 р. у Великобританії було збудовано ядерний реактор, який було визнано придатним для комерційного використання. Ядерна енергія на кінець століття забезпечувала лише близько 8% світового виробництва енергії. Після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 р.) до атомної енергетики стали відноситися дуже обережно, а деякі країни взагалі відмовилися від її використання (Скандинавські країни та ін.). Атомні програми деяких країн викликають занепокоєння і підозру у всьому світі (КНДР, Іран тощо).
Повоєнні роки позначилися подальшим розвитком транспорту: залізничного, автомобільного, авіаційного. Основними напрямами розвитку транспорту було збільшення їх вантажності, швидкості та дальності перевезень.
На кінець ХХ ст. у світі нараховувалося понад 500 млн автомобілів (третина у США). Річний їх випуск сягає 30 млн штук. Швидкість автомобілів порівняно з серединою ХХ ст. зросла у декілька разів.
Пояснення: