Протягом майже всього періоду своєї історії український народ не мав єдиної усталеної назви. Поряд із загальнонародними назвами часто ідентифікація обмежувалася релігійною або регіональною належністю. У цьому немає нічого специфічно українського, адже така сама ситуація з назвами багатьох народів, зокрема, народів Європи.
В джерелах трапляються різні варіанти називання вихідців з України. Переважно, це етноніми, похідні від слова Русь: руси, русини, рускі і т.п. В австрійській Галичині найдовше затрималася назва русини та її латинізована форма “рутени” (Rutheni). В Середньовіччі русинів-українців часом називали “роксоланами”. Вже у XVIII столітті в Російській імперії набувають поширення назви “малоросіяни” та “малороси”. Поряд з цим вживалися назви “славено-роси“, “южнороси” та ін.
Объяснение : це як найменше що могла написати.
доменна піч ну там перша плавка