Генерал-губернатор здійснював управління краєм одноосібно, зосереджуючи всю повноту адміністративної влади: наділявся правом законодавчої ініціативи, визначав ступінь поширення в генерал-губернаторстві загальноросійських законів, контролював діяльність установ і посадових осіб, у тому числі судових, призначав чиновників на перші посади в губернських присутствених місцях. Зосереджував осн. діяльність на організації і контролі за веденням сухопутної та морської торгівлі і карантинним станом у генерал-губернаторстві, відповідно до міжнар. конвенцій. Здійснював переведення іноз. колоністів краю та місц. населення в загальноімперську систему, рахуючися з особливостями їхнього попереднього укладу життя з вільнонайманою працею та надаючи пільги, що значно стимулювало освоєння півд. регіону Російської держави і сприяло утвердженню капіталістичних відносин. Генерал-губернатор визначав ступінь і міру поширення держ. оподаткування на різні категорії населення, встановлював лінію порто-франко, контролював заснування нових компаній і експедицій, товариств для видобутку корисних копалин.
1)Архитектура России в XVII в. расцветала, так как возросли возможности государства. В это время были построены каменные царские палаты в Кремле, а также Теремной дворец (рис. 1). Именно в первой половине XVII в башня (рис. 2) Московского Кремля и другие башни были увенчаны шатрами и главное здание России приобрело современный вид.Еще одним элементом живописи в России XVII в. были фрески – роспись по штукатурке. Примером могут служить фрески в Ярославской церкви Ильи Пророка (рис. 10) иконописца Ф. Зубова. По канонам нужно было изобразить рождение святого в центре, а на заднем плане – остальные детали. Однако иконописец использует рождение Ильи Пророка лишь как повод для того, чтобы изобразить процесс жатвы. То есть иконописца не столько интересует религиозный сюжет, сколько возможность отобразить жизнь.
Раскол Русской Церкви —церковный раскол в 1650-х — 1660-х годах в Русской православной церкви, связанный с реформой патриарха Никона, которая заключалась в богослужебно-обрядовых нововведениях, направленных на внесение изменений в богослужебные книги и обряды в целях их унификации с современными греческими.
Приверженцы старых обрядов, впоследствии получившие название «старообрядцы», были преданы анафеме на Московском соборе1656 года (только держащиеся двуперстного крестного знамения) и на Большом Московском соборе 1666—1667 годов. В результате появились старообрядческие группы, впоследствии разделившиеся на многочисленные согласия
Объяснение:
Генерал-губернатор здійснював управління краєм одноосібно, зосереджуючи всю повноту адміністративної влади: наділявся правом законодавчої ініціативи, визначав ступінь поширення в генерал-губернаторстві загальноросійських законів, контролював діяльність установ і посадових осіб, у тому числі судових, призначав чиновників на перші посади в губернських присутствених місцях. Зосереджував осн. діяльність на організації і контролі за веденням сухопутної та морської торгівлі і карантинним станом у генерал-губернаторстві, відповідно до міжнар. конвенцій. Здійснював переведення іноз. колоністів краю та місц. населення в загальноімперську систему, рахуючися з особливостями їхнього попереднього укладу життя з вільнонайманою працею та надаючи пільги, що значно стимулювало освоєння півд. регіону Російської держави і сприяло утвердженню капіталістичних відносин. Генерал-губернатор визначав ступінь і міру поширення держ. оподаткування на різні категорії населення, встановлював лінію порто-франко, контролював заснування нових компаній і експедицій, товариств для видобутку корисних копалин.