Виконати практичну роботу: Культурно-освітнє життя в Україні у 1917-1921 рр." в таблиці за графами: № / Галузь культури/ Стан галузі культури при УНР/ При більшовиках\
У першій половині XIX ст. майже всі українські землі увійшли до складу Росії. За її межами залишалися тільки Галичина, Буковина і Закарпаття, які входили до складу Австрійської імперіїУкраїна в складі Росії офіційно називалася "Малоросія", окремі її частини мали свої назви. Зокрема за Лівобережною Україною утвердилась назва Гетьманщина, а південна (степова) Україна отримала назву "Новороссия".Господарство України в досліджуваний період стало невід'ємною частиною економіки Росії. Перша половина XIX ст. і для Росії, і для України характеризується розпадом феодально-кріпосницького устрою і формуванням капіталістичних відносин. Ці процеси визначилися вже наприкінці XVIII ст., і у першій половині XIX ст. розвиваються більш інтенсивно. У середині XIX ст. феодальну систему Росії охопила глибока криза.В першій половині XIX ст. сільське господарство залишалося головною галуззю економіки України. Розвиток сільськогосподарського виробництва відбувався в основному екстенсивним шляхом, за рахунок збільшення оброблюваних земель, перш за все південних (степових) районів. Проте і у феодальних володіннях, які продовжували існувати за рахунок жорстокої експлуатації селян, відбувалися певні зміни. Поміщики були змушені пристосовуватися до потреб ринку: спеціалізувати власне господарство, удосконалювати технічні засоби виробництва. Поміщицьке господарство все більше набувало товарного характеру
Отлучение М. М. Сперанского от государственных дел 17 марта 1812 года Александр I отставил от многочисленных должностей и сослал государственного секретаря М. М. Сперанского. Ближайший сотрудник и "правая рука" императора, на протяжении нескольких лет, по существу, второе лицо в государстве, был в тот же вечер отправлен с полицией в Нижний Новгород.В письме оттуда государю он высказал свое глубокое убеждение, что составленный им план государственного преобразования - "первый и единственный источник всего, что случилось" с ним, и вместе с тем выражал надежду, что рано или поздно государь возвратится "к тем же основным идеям".В сентябре того же года, вследствие доноса о том, что в разговоре с архиереем Сперанский упомянул о пощаде, оказанной Наполеоном духовенству в Германии, Сперанский был отправлен в Пермь, откуда написал государю свое знаменитое оправдательное письмо. В этом письме, стремясь оправдаться, Сперанский с максимальной полнотой перечисляет все возможные обвинения - как те, которые услышал от императора, так и те, которые, как он полагал, могли остаться невысказанными.
