Створення І Малоросійської колегії (І МК) у 1722 р. призвело до створення альтернативного, по суті, повновладного органу управління Гетьманщиною. Контроль за збором податків, розміщення російських залог в усіх містах і контроль їх утримання місцевим населенням, контроль за діяльністю старшини- все це знаходилось у віданні І МК. Петро І заборонив, натомість, обирати Гетьмана, через що П. Полуботок (1722-1723) був лише гетьманом наказним (тимчасовим). Відомий його конфлікт із колегією. Очільник останньої С. Вельямінов казав: "Зігну вас так, що й інші тріснуть". Поступово, упроваджено інституцію інспекторів, що мали наглядати за діяльністю старшини. Крім того, І МК напряму підпорядковувалась Сенатові. Порівнявши ці обмеження з подібними раніше прийнятими рішеннями (дозволи царя на обрання гетьмана; всі органи підпорядковувалися старшині; помірне зростання і періодичне зниження кількості залог, частковий контроль за податками до російської казни) , то можна зробити висновок:
Саме І МК поклала початок активній інкорпорації українських земель до складу Росії як рядової провінції
производства и распределения, основанная на частной собственности, юридическом равенстве и свободе предпринимательства.