Поліс (фінік. גו, грец. πόλις, лат. civitas) в сучасному значенні — місто-держава, міська громада; звідси політія — особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Риму. З певними застереженнями полісами можна називати також фінікійські міста-держави класичного часу (зокрема, фінікійські колонії) та поселення, що їх засновували володарі Азії і Африки за грецьким або римським зразком. Зазвичай під полісом розумілося не поселення як таке, а насамперед міська громада, колектив громадян певного міста. Територія полісу складалася з міста (або міст) та сільської округи (хори), з розташованими на ній землеробськими поселеннями.
Виною у всьому цьому є опіум (наркота). В Китаї була традиція його вживання.
Китай того часу був "закритою" країною, в нього непотрапляв іноземний капітал.
Через те що Китайські корумповані чиновники сприяли контрабанді опіуму, його неконтрольованому завезенню в країну в країні почалось знецінення грошей. Влада Китаю хотіла якось зменшити завіз наркотика до країни, що призвело до конфлікту з Великою Британією, яка була зацікавлена в тому щоб її опіум надходив до Китаю.
"Опіумні війни" були невдалі.
Результатом цих війн було перетворення Китая на напів колонію европейських держав, ринком збуту европейської продукції.
Несмотря на казачье братство, у казаков шло имущественное расслоение. Низы составляла казачья голытьба, богатую верхушку — домовитые казаки.