Занепад Галицько-Волинського князівства призвів до епохальних змін. У XIV ст. історичні події розвивалися не на користь України. Саме в період її політико-економічного та культурного занепаду почали підноситися сусіди -Литва, Польща та Московія. Вони дуже стрімко розросталися, і їх, цілком природно, приваблював вакуум влади, що виник на півдні.
У 1340 р. помер останній князь Галицько-Волинської держави Юрій II. Після його смерті західноукраїнські землі теж опинилися без свого провідника, ставши легкою поживою для ворога. Польський король Казимир III, скориставшись цим, захопив м. Львів, пограбував його, заволодів клейнодами, в тому числі короною Данила Галицького.
На початку XIV ст. Литва була сильною державою. її територія сягала далеко за межі етнічного регіону - басейнів Вісли, Німану й Двіни - за рахунок приєднання білоруських і частини руських земель.
Колишня київська Русь могла сплачувати щедру данину, мала розгалужені торговельні шляхи була спроможна надати Литві матеріальні ресурси і поповнення до війська. Не останню роль відігравав і династичний чинник - правляча литовська династія мала численних нащадків, що потребували власних уділів.
1. «Бесшатырский курган» состоит из множества могильников, датируемых V—IV веком до нашей эры. Самый крупный могильник — Большой Бесшатырский курган имеет диаметр 105 метров, высота — 17 метров. В одном из курганов оказалась деревянная постройка из массивных стволов тянь-шанских елей.
2. Иссыкский курган (казах. Есік обасы), один из ярких памятников истории и материальной культуры сакских племен, обитавших на территории. Казахстана в конце VI - V в.в. до н. э. Находится в 50 км от Алма-Аты, к северу от города Иссык. Диаметр кургана 60 метров.
3.прилагается фото
4. Сакские захоронения свидетельствуют о том, что их культура была развита. Во-первых, захоронения уже говорят нам о религиозности населения. Более того, то, что находили в сакских захоронениях, а именно предметы первой необходимости, ценности, украшения, говорят нам о том, что они верили в жизнь после смерти.
У 1340 р. помер останній князь Галицько-Волинської держави Юрій II. Після його смерті західноукраїнські землі теж опинилися без свого провідника, ставши легкою поживою для ворога. Польський король Казимир III, скориставшись цим, захопив м. Львів, пограбував його, заволодів клейнодами, в тому числі короною Данила Галицького.
На початку XIV ст. Литва була сильною державою. її територія сягала далеко за межі етнічного регіону - басейнів Вісли, Німану й Двіни - за рахунок приєднання білоруських і частини руських земель.
Колишня київська Русь могла сплачувати щедру данину, мала розгалужені торговельні шляхи була спроможна надати Литві матеріальні ресурси і поповнення до війська. Не останню роль відігравав і династичний чинник - правляча литовська династія мала численних нащадків, що потребували власних уділів.