Відповідь:
Пояснення:
опричнина (рос. опричнина — від «опричник») — система заходів (репресії, страти, конфіскація земель), що здійснювались у Московській державі в XVI ст. царем Іваном IV з метою зміцнення царської влади, для боротьби з опозицією, залишками удільного сепаратизму та посилення асиміляції завойованих територій.
сейм (пол. sejm, питомо український варіант сойм) — назва шляхетських зборів, а згодом — представницького органу влади взагалі, зокрема законодавчих органів у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, Карпатській Україні (1939), Польській республіці (1945–1990), Литві та Латвії (після 1920 р.); нижня палата парламенту в Польській республіці у 1921–1939 рр. та після 1990 р.; в Австро-Угорщині існували крайові сойми Королівства Галичини та Володимирії та Герцогстві Буковина.
синод (від грец. Σύνοδος «сход, збори, зустріч, зібрання, нарада») — певний ступінь внутрішньої свободи управління церковної організації, найвища колегіальна церковна установа для вирішення важливіших справ під головуванням ієрарха вселенської, помісної, автономної чи автокефальної Церкви.
просвітництво - широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, митці — вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права.
освічений абсолютизм" політика, здійснювана у XVIII столітті в деяких європейських монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення «згори» найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, які здійснювали цю політику, зображували своє правління як союз королів і філософів.
промисловий переворот — перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного й доморобного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який розпочався в Англії у другій половині XVIII ст. і впродовж XIX ст. поширився на інші країни Європи, США, Японію.
Кубинская революция (исп. Revolución cubana) — вооружённая борьба за власть на Кубе между Движением 26 июля во главе с Фиделем Кастро против авторитарного режима Фульхенсио Батисты. Революция началась 26 июля 1953 года и эпизодически продолжалась до победы восставших 1 января 1959 года, заменив устройство государства на социалистическую республику[1]. Впоследствии, в 1965 году, Движение 26 июля окончательно было переименовано в Коммунистическую партию Кубы[2]. Революция имела сильные внутренние и международные последствия, в частности сильно ухудшились отношения с США. Сразу после революции правительством Кастро были приняты меры по усилению государства и национализации, также начался период участия кубинских войск в зарубежных конфликтах, таких как Гражданская война в Анголе и Сандинистская революция в Никарагуа[3].
Объяснение:
ответ:они носили тоги,могли иметь рабов и жили в больших домах
Объяснение: