Тут були ще древні греки, тоді важконогі римські легіонери, жебруючі християнські проповідники, турецькі корсари, венеціанці і мало не сам Наполеон, який гордовито написав чорногорському владиці: “Злізь із своїх гір і впокорися мені, імператорові французів!” — на що владика відповів: “Злізь ти зі свого коня і вклонися нашим горам, а чорногорці нікому не вклоняються!”
З вузького узбережжя повсюди видно гору Ловчен, де похований великий чорногорець Петро Негош, колишній світський і духовний владика цієї землі і довічний владика чорногорських сердець, зачарованих його “Гірським вінцем”. Кажуть, з Довчена в гарну погоду можна побачити Італію на тім боці Адріатики. Колядці не пощастило: двічі був він на Ловчені, і щоразу гірське пасмо потопало в густих хмарах. Машини металися по крутих серпантинах у такій безнадійній білій пітьмі, що так і здавалося: під цей страшний шерех шин по камінню, під одчаєне вищання гуми і скрегіт гальм летиш на той світ. А колись чорногорці на плечах несли на цю неприступну гору велетенську труну з тілом Негоша (він мав понад два метри зросту) під спів тужливий і мужній, під молитви, юнацькі свої пісні і вірші самого митрополита Петра. І поклали його на Ловчені, щоб бачив усю Чорногорію, і все море, і навіть за море.
Узбережжя вигинається біля підніжжя суворого Ловчена, мов квітуча гірлянда, з його апельсиновими садами, лаврами й магноліями, і тисячолітні маленькі міста на ньому — теж мовби дорогоцінний вінець, покладений до ніг Негоша: Бар, Петровац, Будва, Котор, Херцегнові.
Проходят века, а когда говоришь имя «Леонардо», то добавляют «Да Винчи». Знаменитый голливудский актер Леонардо ди Каприо, когда стал знаменит, то говорил, что немало этому по его имя: родители назвали мальчика в честь великого художника да Винчи. Прочили ему славу и известность в будущем… Так и вышло.
Леонардо да Винчи – величайшая личность в истории, художник, инженер, изобретатель. Леонардо являлся универсально развитым и одаренным человеком: в искусстве он запомнился как живописец, скульптор и архитектор, в медицине - как анатом, экспериментатор, биолог, физиолог.
К тому же Леонардо был отличным музыкантом и создавал еще и литературные произведения.
А родился он в Италии в 1452 году. Родители будущего гения происходили из различных слоев общества: мама была крестьянкой, а отец деревенским нотариусом, который предпочел жениться не на матери Леонардо, а на местной аристократке. Поэтому Лео появился на свет незаконнорожденным. Но в те времена это не играло особой роли, и в обществе не было предрассудков на этот счет. Воспитывался Леонардо в зажиточном доме отца.
Юный художник отказался стать юристом и поступил подмастерьем в художественную мастерскую во Флоренции. Вскоре он начинает работать над картинами на христианскую тематику: «Крещение Христа», «Мадонна Бенуа», «Мадонна в гроте», «Благовещение». Сегодня эти знаменитые шедевры искусства – ценнейшее достояние мировой культуры, музейных сокровищниц.
Талант Леонардо стал очевиден настолько, что, как говорят, его учитель Вероккьо, владелец мастерской, потрясенный работами ученика, сам больше никогда не брал в руки кисть.
Леонардо уже в зрелом возрасте поступил на службу архитектором и военным инженером ко двору герцога Чезаре Борджиа. Имея некоторые средства, он занимался наукой: изучал строение человеческого глаза, разработал модель летательного аппарата-орниноптера (то есть аппарата, имитирующего полет птицы). Правда, реальный такой аппарат-махолет сконструировали лишь в 20-м веке.
В остальное время Леонардо писал на заказ дорогие портреты аристократок: «Даму с горностаем», «Мону Лизу» и другие. Легендарная его картина «Мона Лиза» создана в 1503 году, она изображает знатную даму Лизу дель Джокондо. Также художник создал еще два мировых шедевра – картину, изображающую счастливую мать с младенцем, «Мадонна Литта» и фреску «Тайная вечеря» в монастыре в Милане.
Леонардо умер в старости, в признании и богатстве.