ответ:Сулейман І Пишний (1494 - 1566), султан Османської імперії з 1520 по 1566 роки. Він відомий, як завойовник, так і внутрішній реформатор.
Раннє життя і правління
Сулейман був єдиним сином султана Селіма I. Він став санджак- беєм (губернатором) Каффи в Криму під час правління свого діда Баязида II.
У вересні 1520 року Сулейман змінив свого батька на посту султана і розпочав своє правління з походів проти християнських держав у центральній Європі та Середземномор'ї. Белград став його власністю в 1521 році, а Родос, який був під владою рицарів святого Іоанна, у 1522–1523. У Мохачі в серпні 1526 року він розбив військову силу Угорщини (угорський король Людовик II загинув в цій битві). Тривала війна в Угорщині виснажила обидві сторони і після довгих переговорів у 1562 р. був підписаний мир про визнання статусу кво в Угорщині.
Зовнішні кампанії
Сулейман провів три основні кампанії проти Персії. Перша (1534–1535) надала османам контроль над регіоном Ерзурум на сході Малої Азії. Другий похід (1548–1549) приніс велику територію навколо озера Ван, але третій (1554–1555) слугував скоріше попередженням османам про труднощі підпорядкування в Персії. Перший офіційний мир був підписаний у 1555 р., але він не запропонував чіткого вирішення проблем, з якими зіткнувся османський султан на його східній межі. Морська сила османів стала грізною у правління Сулеймана. В пізніші роки Сулеймана турбували конфлікт між його синами. Сам Сулейман загинув, при облозі фортеці Сігетвар в Угорщині.
Внутрішні досягнення
Сулейман будував міцні фортеці, щоб захищати місця, які він займав від християн, і прикрашав міста ісламського світу (включаючи Мекку, Дамаск і Багдад) мечетями, мостами, акведуками та іншими громадськими роботами. Загалом Сулейман виконав завдання перетворити раніше візантійське місто Константинополь на Стамбул, гідний центр великої турецької та ісламської імперії.
Дружиною султана Сулеймана I під іменем Хюррем султан була Настя Лісовська, більш відома як Роксолана.
Объяснение:
Хакназар хан - талантливый правитель, который стоял во главе Казахского ханства в период его возрождения во второй половине XVI века. Он объединил Казахское ханство, которое в это время было раздроблено и управлялось отдельными султанами. Хакназар не ограничился тем, что объединил казахов, но и ввел в состав своего ханства часть ногайцев, калмыков, башкир, узбеков, моголов, киргизов. Присоединив левый берег Яика, Хакназар правил одной из частей улуса ногайцев. Казахское ханство в 50-х годах XVI века вело борьбу на разных фронтах, а именно: в 1554 году Тауекел султан возглавил поход на восток против калмыков, в 1555 году на юго-востоке Хакназар воевал с моголами, и в этой войне был убит Абдаль-Латиф хан, на юге 3 года казахи держали в страхе Ташкентского эмира, Шайбанида хана Барака, на западе нависла опасность для ногайского мырзы Алшы Смайыла. Все это свидетельствует о том, насколько усилилось Казахское ханство, возглавляемое Хакназаром. Вступив в союз с узбекским ханом Абдоллой против сибирского хана Кошима, он возвратил ранее потерянные Сауран и Туркестан. В 1573 году русский царь Иван Грозный, подталкиваемый своей алчностью, послал Хакназар хану послов во главе с Т. Чебуковым. Казахское ханство являлось воротами в Среднюю Азию, а ключ от ворот был в руках у Хакназара. Настоящей целью русского царя было - заполучить этот ключ. После присоединения к себе Казанского и Астраханского ханств Россия установила полный контроль над Волгой и теперь принялась за подчинение Ногайской орды и Сибирского ханства. В извещениях и документах послов тех лет указывалось о неоднократных стычках Казахского ханства с Шайбанидами в борьбе за Ташкент еще со времен Касым хана. Если узбекский хан Абдолла хотел с казахов расправиться со своим соперником, правителем Ташкента, Баба султаном, прозванным Бараком, то Хакназар хотел уничтожить Шайбанидов, используя соперничество и междоусобную борьбу узбеков. Это одно из проявлений политики Хакназар хана по укреплению Казахского ханства. Баба султан впоследствии убил Хакназар хана с Бузахур султана. Наука не опровергает народных легенд, связывающих разделение казахов на жузы с именем Хакназара. В одном из устных преданий того времени говорится об этом разделении казахов: Казахи произошли от Алаша, были в подчинении ногайцев, Ногайцы не дали их в обиду врагам, и они друг другу. Отделившись от ногайцев, казахи дальше разделились на жузы. В первой строчке указывается на происхождение казахов, во второй говорится о том времени, когда казахи после распада Казахского ханства входили в Ногайскую орду. Следующие строчки говорят о смутном времени, когда казахские земли подверглись набегам многочисленных врагов: калмыков, Шайбанидов и моголов, которые, воспользовавшись распадом Казахского ханства, хотели расширить свои владения. Эти строчки о том периоде, когда Ногайскую орду колонизировали русские и ногайцы окончательно отошли от Казахского ханства. Это время разделения казахов на три жуза.