Наказ народного комісара оборони Союзу РСР № 227 від 28 липня 1942 року (отримав неофіційну назву «Ні кроку назад!»). Виданий у зв'язку з різким загостренням стратегічної обстановки на радянсько-німецькому фронті, коли війська Червоної армії після поразки в Харківській операції 1942 року, невдалих боїв у районі Воронежа, на Дону та на Донбасі з величезними втратами відступали до Волги і Північного Кавказу. Німці захопили густонаселені й найбільш розвинені промислові і сільсько-господарські райони СРСР. У документі констатувалося: на окупованій території залишилися 70 млн. радянських людей і величезні стратегічні ресурси, СРСР втратив перевагу над Німеччиною в людських резервах і запасах хліба, подальший відступ загрожував державі загибеллю. Наказ мав на меті ліквідувати пораженські настрої у військах, підвищити рівень дисципліни й відповідальності командного складу. Йосип Сталін вимагав наведення в армії «найсуворішого порядку і залізної дисципліни», знімати з посад і судити командирів будь-якого рангу, які допустили відступ військ без наказу вищого командира. Для кожного військовослужбовця оголошувалася вимога — ні кроку назад без наказу командування. Панікерів і боягузів наказувалося знищувати на місці. Передбачалося сформувати в межах фронту 1—3 штрафні батальйони по 800 осіб, а в межах армії — 5—10 штрафних рот по 150—200 осіб у кожній; 3—5 загороджувальних загонів (до 200 осіб у кожному), що мали не допустити несанкціонованого відходу частин із займаних позицій. Командування фронтів зобов'язувалося «ліквідувати відступальні настрої у військах», а також знімати з постів і направляти в Ставку Верховного головнокомандування для притягнення до військового суду командирів, які дозволили самовільний відступ з позицій без наказу командуючого фронту. Аналогічні дії армійського командування передбачалися стосовно командирів та комісарів корпусів, полків і батальйонів. Подальші події показали, що заходи, здійснені відповідно до наказу, не змогли зупинити відступ радянських військ. Проте вони все ж відіграли мобілізуючу роль у наведенні дисципліни й порядку
Объяснение:
ответ:К подобного рода радикальным «трансформациям» социально-политической системы всегда ведёт ряд факторов, которые предшествуют событию.
Великая Французская революция — не исключение. К 1789 году их накопилось достаточно: во-первых, монарх не решал финансовые проблемы народа (кризис продовольствия и голод) и общества, противоречивые политические реформы, Просвещенческие идеи — все это ставило под сомнение абсолютную монархию во Франции.
Так, в обществе по нарастающей назревало понимание того, что систему стоит «менять», ибо она устарела. Так произошёл переворот.
Объяснение:
Причины: очень резкое повышение налогов (на местном уровне) и удорожание хлеба
Основные события: казнены офицеры и дворяне, местный воевода Ржевский (повысивший налоги)
Результаты: через полгода Астрахань взята штурмом войсками правительства. Восстание подавлено
Восстание Кондратия Булавина:
Состав, участники: донские казаки, беглые крепостные крестьяне, запорожские казаки
Год: 1707-1708
Лидеры: донской казацкий атаман Булавин, зпорожский казацкий атаман Щука
Причины: попытка запрепощения донских казаков (использование их принудительного труда на строительстве Петербурга и флота, отлов беглых крестьян, сбежавших на Дон)
Основные события: гражданская война на Дону, уничтожение царских войск. Булавин стал главным атаманом Войска Донского
Результаты: Восстание подавлено лишь через год, Булавин убит в результате заговора. На Дону погибло не менее четверти населения, его независимость была утрачена
Башкирское восстание:
Год: 1704-1711
Состав, участники: башкиры по национальности
Лидеры: башкирская знать
Причины: введение семидесяти двух новых налогов (в их числе даже был налог на каждого приходящего посетителя в мечеть)
Основные события: осень 1707 года – объявление о создании Башкирского ханства, декабрь 1707 – вторжение повстанцев в соседний Татарстан, 1708 год – попытка башкир объединиться с Булавиным
Результаты: Уничтожено много русских поселений в Башкирии, много русских бежали оттуда от гнева башкир. Восстание в итоге подавлено, однако, новые налоги отменены, подтверждены права башкир, в том числе на имущество.Трое местных русских чиновников, требовавшие с башкир налоги по своему вымыслу и убивавшее местное население, казнены Петром Первым.
Религиозные выступления:
Состав, участники: православные-старообрядцы
Год: весь период царствования Петра
Лидеры: не выделялись. Участвовали все сословия
Причины: раскол православной церкви и преследования верующих старого обряда (двойные налоги, принудительный труд на строительстве Петербурга и заводов, изгнание с обжитых земель)
Основные события: неповиновение властям, нападения на органы власти, но чаще всего - самосожжения в знак протеста (часто с семьями, с детьми)
Результаты: в 1702 году Петр лично посещал городок старообрядцев, чтобы наладить с ними контакт
Выступления работных людей:
Год: 1720-1722
Состав, участники: рабочие промышленной сферы (тогда звались работными людьми)
Лидеры: рабочие мануфактуры Тиммермана в Москве
Причины: нечеловеческие условия труда, приводившие к увечьям и смерти рабочих (в особенности на Урале), принудительный труд на стройках вдали от дома
Основные события: старались бороться мирным путем, не выходили на работу, писали жалобы, бежали с производства
Результаты: указ царя 1723 года, где он установил адекватные нормы труда и оплаты труда работных людей
Объяснение:
.
