Відповідь:Історичні джерела свідчать,що вже у період правління династії Шан (1726-1122рр.до н.е.) у Китаї існувала своя писемність. Близько 1600р. до н.е. було винайдено ранню форму китайської каліграфії - малюнковий лист, в якому кожний знак означав ціле слово. Від цієї давньої форми походить сучасна китайська писемність. Давніх пам'яток письма залишилося небагато, бо в Китаї не було звичаю робити написи на камені. Як писемний матеріал вони використовували бамбукові таблички, які не могли довго зберігатися. Окрім того,давнє китайське письменство впало за правління Цінь Ші Хуанді, який у 221р.до н.е. знищив 400 старовинних літературних праць, включно з працями Конфуція, і навіть стратив понад 400 вчених. Значний внесок у розвиток китайської науки вніс мудрець й філософ Конфуцій (Кун Фу-цзи). У своїй науці закликав китайців набувати знання. За його вченням,правителі повинні мудро правити людьми.Король повинен учитися,здобувати собі знання - тоді стане добрим володарем.
У I ст. до н.е. - китайцям удалося винайти тачку,яку спочатку використовували тільки для перевезення людей.
У II ст. н.е. - китайці винайшли магнітний компас для подорожей морями та пустелями. Компас був зроблений з намагніченого матеріалу та каменю.Верхня фігура завжди показує на південь.
105р.- Цай Лунь винайшов папір.
У 132р. - був винайдений сейсмограф.
У 270р. китайці винайшли порох для феєрверок і сигнальних пристроїв.
Вже в 593р. китайці використовували ксилографічні кліше (дерев'яні форми) для друку цілої сторінки .
В 751р. -технологія виробництва паперу з Китаю в мусульманський світ.
У 868р. - китайці надрукували найдавнішу книгу, з відомих друкованих книг у Китаї.
У 900р. - китайці починають виробництво порцеляни.
У VIст.-китайськими майстрами була винайдена порцеляна, яка цінувалася нарівні з золотом.
Китайські судна - джонки були найбільшими у світі.
Китайці винайшли човни з гребним колесом і складні дерев'яні механізми для ткацтва,підйому вантажів.
Пояснення:
Відповідь:Історичні джерела свідчать,що вже у період правління династії Шан (1726-1122рр.до н.е.) у Китаї існувала своя писемність. Близько 1600р. до н.е. було винайдено ранню форму китайської каліграфії - малюнковий лист, в якому кожний знак означав ціле слово. Від цієї давньої форми походить сучасна китайська писемність. Давніх пам'яток письма залишилося небагато, бо в Китаї не було звичаю робити написи на камені. Як писемний матеріал вони використовували бамбукові таблички, які не могли довго зберігатися. Окрім того,давнє китайське письменство впало за правління Цінь Ші Хуанді, який у 221р.до н.е. знищив 400 старовинних літературних праць, включно з працями Конфуція, і навіть стратив понад 400 вчених. Значний внесок у розвиток китайської науки вніс мудрець й філософ Конфуцій (Кун Фу-цзи). У своїй науці закликав китайців набувати знання. За його вченням,правителі повинні мудро правити людьми.Король повинен учитися,здобувати собі знання - тоді стане добрим володарем.
У I ст. до н.е. - китайцям удалося винайти тачку,яку спочатку використовували тільки для перевезення людей.
У II ст. н.е. - китайці винайшли магнітний компас для подорожей морями та пустелями. Компас був зроблений з намагніченого матеріалу та каменю.Верхня фігура завжди показує на південь.
105р.- Цай Лунь винайшов папір.
У 132р. - був винайдений сейсмограф.
У 270р. китайці винайшли порох для феєрверок і сигнальних пристроїв.
Вже в 593р. китайці використовували ксилографічні кліше (дерев'яні форми) для друку цілої сторінки .
В 751р. -технологія виробництва паперу з Китаю в мусульманський світ.
У 868р. - китайці надрукували найдавнішу книгу, з відомих друкованих книг у Китаї.
У 900р. - китайці починають виробництво порцеляни.
У VIст.-китайськими майстрами була винайдена порцеляна, яка цінувалася нарівні з золотом.
Китайські судна - джонки були найбільшими у світі.
Китайці винайшли човни з гребним колесом і складні дерев'яні механізми для ткацтва,підйому вантажів.
Пояснення:
ответ:Процесс включения обширных территорий Сибири и Дальнего Востока в состав Российского государства занял несколько веков. Наиболее значимые события, которые определили дальнейшую судьбу региона, произошли в шестнадцатом-семнадцатом веках. В нашей статье расскажем, как проходило освоение Сибири в 17 веке кратко, но изложим все имеющиеся факты. Эта эпоха географических открытий ознаменовалось основанием Тюмени и Якутска, а также открытием Берингова пролива, Камчатки, Чукотки, что значительно расширило границы государства Российского и закрепило его экономические и стратегические позиции.
В советской и российской историографии принято разделение процесса освоения северных земель и включения их в состав государства на пять этапов:
1.11-15-е века.
2.Конец 15-16-х вв.
3.Конец 16-го-начало 17-го вв
4.Середина 17-18 вв.
5.19-20-е века.
Объяснение:Цели освоения Сибири и Дальнего Востока Особенность присоединения Сибирских земель к Русскому государству заключается в том, что освоение осуществлялось в стихийном порядке. Первопроходцами были крестьяне (бежали от помещиков, чтобы спокойно трудиться на свободной земле в южной части Сибири), купцы и промышленники (искали материальную выгоду, например, у местного населения можно было выменять очень ценный по тем временам мех на сущие безделушки, стоящие копейки). Некоторые отправлялись в Сибирь в поисках славы и делали географические открытия, чтобы остаться в памяти народа. Освоение Сибири и Дальнего Востока в 17 веке, как во всех последующих, велось с целью расширения территории государства и увеличения численности населения. Свободные земли за Уральскими горами привлекали высоким экономическим потенциалом: пушниной, ценными металлами. Позже эти территории действительно стали локомотивом индустриального развития страны, да и в настоящее время Сибирь обладает достаточным потенциалом и является стратегическим регионом России.
Особенности освоения Сибирских земель Процесс колонизации свободных земель за Уральским хребтом включал постепенное продвижение первооткрывателей на Восток до самого тихоокеанского побережья и закрепление на Камчатском полуострове. В фольклоре народов, населявших северные и восточные земли, для обозначения русских чаще всего используется слово «казак». В начале освоения Сибири русскими (16-17 века) первопроходцы продвигались, главным образом, по рекам. По суше они шли только в местах водораздела. По прибытии в новую местность, первопроходцы начинали мирные переговоры с местным населением, предлагая присоединиться к царю и платить ясак – натуральный налог, как правило, пушниной. Переговоры не всегда оканчивались успешно. Тогда дело решалось военным путем. На землях местного населения устраивались остроги или просто зимовья. Там оставалась часть казаков для поддержания покорности племен и сбора ясака. Вслед за казаками шли крестьяне, духовенство, купцы и промышленники. Наибольшее сопротивление оказывали ханты и другие крупные племенные союзы, а также Сибирское ханство. Кроме того, имели место несколько конфликтов с Китаем.
Новгородские походы до «железных врат» Новгородцы еще в одиннадцатом веке добрались до Уральских гор («железных врат»), но были разбиты юграми. Югрой тогда называли земли Северного Урала и побережье Ледовитого океана, где проживали местные племена. С середины тринадцатого века Югра уже была освоена новгородцами, но зависимость эта не была прочной. После падения Новгорода задачи по освоению Сибири перешли к Москве.
Свободные земли за Уральским хребтом Традиционно первый этап (11-15 века) еще не считается покорением Сибири. Официально оно начато походом Ермака в 1580 году, но уже тогда русские знали, что за Уральским хребтом есть обширные территории, оставшиеся практически ничейными после распада Орды. Местные народности были немногочисленны и слабо развиты, исключением было только Сибирское Ханство, основанное сибирскими татарами. Но в нем постоянно кипели войны и не прекращались междоусобицы. Это привело к его ослаблению и к тому, что вскоре оно стало частью Русского Царства.
История освоения Сибири в 16-17 веках Первый поход был предпринят при Иване III. До этого обратить свой взор на восток русским правителям не давали внутриполитические проблемы. Всерьез за свободные земли взялся только Иван IV, да и то в последние годы своего правления. Сибирское ханство формально вошло в состав Российского государства еще в 1555 году, однако позже хан Кучум объявил своих людей свободными от дани царю. ответ был дан отправкой туда отряда Ермака. Казачьи сотни под предводительством пяти атаманов захватили столицу татар и основали несколько поселений. В 1586 году в Сибири был заложен первый русский город – Тюмень, в 1587 году казаки основали Тобольск, в 1593 – Сургут, а в 1594 – Тару..